Історія економічних учень

А чи існують переваги від запровадження єдиної валюти? Уявімо тепер, що глави держав помирилися і стали добрими друзями. Вони відмінили заборони, зняли прикордонний контроль та дозволили громадянам вільну торгівлю як товарами і послугами, так і факторами виробництва. Невдовзі після цього знову упав попит на товари і послуги, що вироблені фірмами країни Б. Але тепер жителі країни Б можуть відповісти на таке падіння попиту збільшенням пропозиції праці для фірм країни А, так що безробіття та інфляція будуть усунуті. У таких нових економічних умовах немає необхідності для коригування обмінного курсу. Таким чином, обмінний курс може бути зафіксований.

Підходячи до даного питання з чисто технічного боку, можна сказати, що вся площа обох держав представляє оптимальну валютну зону у широкому трактуванні цього терміну: коли фактори виробництва можуть переміщатися по всій території цих країн. Таким чином, попереднє визначення оптимальної валютної зони було надто вузьким. Широке визначення оптимальної валютної зони зводиться до наступного: це географічний регіон, у межах якого можуть бути встановлені обмінні курси валют за збереження їх котирувань до валют країн інших регіонів, а в окремих випадках, коли це пов'язано із зменшенням витрат, може бути використана єдина валюта. Оскільки країни А і Б можуть мати фіксований обмінний курс, то вони сповна відповідають даному визначенню оптимальної валютної зони.

Коли ж для двох держав буде краще зробити останній крок і ввести єдину валюту? Таке може відбутися тоді, коли витрати, що пов'язані з конвертацією валют у міжнародній торгівлі, будуть більшими, ніж вигоди від збереження двох національних валют. Утворений валютний союз

стане оптимальною у вказаному сенсі валютною зоною. Межі такої зони (цей момент був чітко підкреслений) зовсім не обов'язково мають співпадати з національними кордонами. На початку 60-х років подібні ідеї сприймалися як єресь і ставлення до них було відповідним.

Існування багатьох регіонів з плаваючими курсами власних валют створює значні незручності у торгівлі і пов'язане з великими матеріальними витратами. Коли валют багато, то вони не можуть служити хорошим рахунковим засобом. Множинність валют веде до звуження їхнього ринку. А якщо ринок стає надто вузьким, спекулянти отримують можливість впливати на обмінний курс. Насамкінець, чим менший валютний регіон, тим вищою є в його споживанні питома вага імпортних товарів. Будь-яка девальвація у досить малій країні обов'язково гщає значну долю реальної заробітної плати при фіксації її номінальної величини, а це веде до необхідності підвищувати компенсаційні виплати. У великому регіоні імпорт відіграє меншу роль і вплив девальвації є не настільки болючим для населення.

Створення у Західній Європі Спільного ринку породило широку дискусію з приводу єдиної валюти для країн, що його утворили. Зокрема, англійський економіст Дж. Мід стверджував, що в Західній Європі не існують умови для введення спільної валюти і що саме зважаючи на нестачу мобільності робочої сили система плаваючих обмінних курсів тут була б, напевно, найефективнішою у плані досягнення рівноваги платіжних балансів і внутрішньої стабільності.

Протилежну точку зору відстоював Т. Скітовські. Він виступав за введення спільної валюти, тому, що, на його думку, це призведе до підвищення мобільності капіталу, доповнюючи, правда, що такий крок мав би зробити більш мобільною і робочу силу, а також полегшив би проведення наднаціональної політики зайнятості.

Зрозуміло, що проект економічного і валютного союзу, який зачіпав інтереси інших країн, був детально проаналізований вченими- економістами, у першу чергу в США та Великобританії, а також спеціалістами, які працюють у міжнародних економічних організаціях. За базу була взята саме концепція оптимальних валютних зон. Відправною точкою дискусії було, як правило, порівняння країн-учасниць майбутнього союзу в Західній Європі з 49 північноамериканськими штатами, що утворили повний грошовий союз. Основний акцент був зроблений на зрівняння ступеня асиметрії шоків, ролі мобільності праці, мобільності капіталу та використанні фіскальних інструментів. Цей підхід не був позбавлений здорового глузду, по-перше, у зв'язку зі схожими

 

« Содержание


 ...  239  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я