Категорія "товар" часто вживається у новітній західній економічній літературі, зокрема у працях всесвітньо відомих західних економістів, у "Словнику сучасної економічної теорії", укладеному англійськими вченими (вживається поряд з поняттям "благо"), у сучасних підручниках
з економікс.
Якщо йдеться про абсолютну додаткову вартість, то для спростування істинності даної категорії в сучасних умовах треба було б показати, що у більшості розвинутих країн світу відсутні такі їх сучасні форми, як використання надурочних робіт, подвійної зайнятості та інших. Насправді, навіть у США з середини 70-х років XX ст. мало місце продовження робочого часу, а за останнє 10-річчя XX ст. така тривалість збільшилася на 4 %. Крім того, надурочні роботи в цій країні складають для 40 % американців близько 4-ох годин на тиждень.
Надмірна тривалість робочого дня має місце і в Україні. Найбільшою мірою це стосується приватного сектора економіки.
Учені, які відстоюють принципи діалектики, зокрема принцип суперечності, обгрунтування яких веде свій початок з праць давньогрецьких філософів і розвивається багатьма іншими всесвітньо відомими філософами, на думку С. Злупка, "прагнуть утвердити гомо- економікус" і не розуміють висновків І. Франка та М. Туган- Барановського про те, що "шлункові інтереси та ідеї не можуть бути джерелом поступу. Оскільки автор цитує без посилань, можна припустити, що концептуально не розуміючи суті висловлювань видатних українських мислителів, він вирвав їх із контексту. Так, І. Франко писав: "Незалежність політична взагалі нічого не значить для людей порівняно з внутрішнім соціальним рабством. Яка користь буде для нашого народу з того, що наші податки замість росіянина чи прусака буде брати і витрачати уряд, який складається з наших власних панів, що дбають так само, як росіянин і прусак лише про самих себе, а не про благо народу?Доки не подамо народові надії на соціальну реформу, тобто на поліпшення його матеріального існування, він не стане всім гуртом по виборенню своєї і нашої політичної незалежності. Треба забезпечити його передусім хлібом і всіма плодами його праці, а тоді жодна сила, жодна навала не запряже наш народ в ярмо неволі, не позбавить незалежності.
Іншого способу немає
'1. Отже, першорядна потреба у забезпеченні народу хлібом належить до шлункових інтересів. Відомий американський економіст А. Маслоу в теорії потреб на перше місце серед потреб сучасної людини ставить задоволення фізіологічних потреб (голоду, спраги тощо) тобто тих, що належать до розряду шлункових.
Намагаючись спростувати марксистську економічну теорію, С. Злупко прибігає до фальсифікації багатьох положень. Так критик заявляє, "... що марксизм обмежив роль людини, звів її на рівень робочої худоби.."
. Для спростування таких нісенітниць досить навести визначення робочої сили, в якому Маркс зазначає, що це є сукупність фізичних і розумових здібностей. С. Злупко у даному разі переносить вину за реальну дійсність XIX ст, на автора "Капіталу": те, що у період життя Маркса переважала фізична праця (ніхто із вчених цього не заперечує), а до стану робочої худоби робітників довів капіталізм тієї доби. Він також перекручує і приписує цим Марксу антигуманістичні погляди. У зв'язку з цим зішлемось на думку всесвітньо відомого американської о соціолога Д. Белла, робота якого "Постіндустріальне суспільство "визнана нині - найпопулярнішою серед західних вчених. Він, зокрема, називає себе "постмарксистом", тому що в теорії Маркса розглядається майбутнє суспільство як суспільство вільної і творчої індивідуальності, в якому домінує гуманістична спрямованість.
Незрозуміло, чому С. Злупко так войовниче, по-необільшовицьки, некомпетентно нападає на трудову теорію вартості. Адже трудової теорії вартості дотримувались такі три корифеї економічної думки (за визначенням П. Самуельсона), як А. Сміт, К. Маркс і Дж. Кейнс. Навіть М.І. Туган-Барановський (якого так "іконізує" С. Злупко) визнавав вирішальну роль трудової теорії вартості порівняно з принципом граничної корисності. Зокрема, він зазначав, що трудова теорія цінності є головною економічною теорією цінності, а теорія граничної корисності - психологічною теорією цінності, що товар є винятковим творінням праці, що "єдиною субстанцією вартості в її абсолютній формі є людська праця". Якщо це так, то економіст, який, з одного боку, наводить ці слова і стверджує, що Туган-Баранов- ський створив знаменитий підручник "Основи політичної економії"
» следующая страница »
1 ... 96 97 98 99 100 101102 103 104 105 106 ... 279