Н. Стерном, 1973 р.), “Проект оцінки і планування для розвинутих країн” (у співавторстві з Я. Літелом, 1974 р.) а також понад 40 статей - значний внесок у розвиток, прикладної економіки, зокрема економіки оподаткування. Він розробив основи природи людини в дослідженнях різних галузей фінансової діяльності та розробки податкової політики. Причому загальне здивування викликало його досить критичне ставлення до високих податкових ставок. Будучи радником лейбористської партії Англії, Дж. Міррліс в 1971 р. у статті “Дослідження теорії оптимального оподаткування доходу” (у співавторстві з Р. Даймондом) обстоював думку, що уряд повинен перерозподіляти доходи від багатих до бідних. Згодом, враховуючи людські можливості та інтенсивність утворення прибутку, а також вплив податкової ставки на матеріальне стимулювання, вчений використав складні математичні розрахунки для обчислення граничного рівня оподаткування багатих і дійшов висновку, що максимальний процент оподаткування не повинен перевищувати 20 %, тобто оптимальна структура оподаткування, за Міррлісом, та, яка нині має назву “flat tax”. У працях Дж. Міррліса наявний “принцип відкритості”, згідно з яким вирішення питань стимулювання в умовах неповної інформації належить до так званих механізмів розподілу, що спонукають платників податків чесно розкривати приватні відомості таким чином, щоб не торкатися власних інтересів.
Останніми роками побачили світ такі праці вченого: “Інформація та стимули: економіка батогів і пряників” (1996 р.), “Економіка стариків” (1997 р.), “Оптимальне оподаткування та інформація” (1997 р.) та ін. У 1998 р. Дж. Міррліса було обрано віце-президентом Європейської економічної асоціації. Він - член Національної академії наук США, Американської академії мистецтв і наук, почесний доктор Оксфордського і Единбурзького університетів, почесний професор Гонконгсько- го університету.
Вільям Вікрі (1914-1996 рр.),
Колумбійський університет, Нью-Йорк, США
В. Вікрі (Wycrie) народився 21 червня 1914 р. в м. Вікторія (Британська Колумбія, Канада). Після закінчення школи та Академії Phillips Andover з 1931 р. навчався в Єльському університеті, де у 1935 р. отримав диплом бакалавра з математики. З 1935 р. по 1937 р. навчався в Колумбійському університеті, отримав ступінь магістра з економіки. Працював спершу в комітеті з планування національних ресурсів, а потім - у відділі податкових досліджень Міністерства фінансів США. У 1958 році захистив докторську дисертацію “На порядку денному - прогресивне оподаткування”. У тому ж році отримав звання повного професора економіки, а в 1971 р. - професора політичної економії. З 1982 р. - почесний професор Колумбійського університету.
У 1950 р. В. Вікрі входив до спеціальної групи, яка розробила нову концепцію оподаткування для Японії, надавав консультації з податкових питань США і ООН.
Об’єктом тривалого наукового пошуку вченого стали “дослідження процесу прийняття рішень в економічній сфері на основі неповної, недосконалої інформації”, проблеми, пов’ язані з впливом інформаційних переваг на готовність до ризику індивіда, та ринкові механізми. Ще в 40-х роках у своїх працях зосередився на питанні, яким чином можуть бути організовані аукціони, щоб вони мали найвищу ефективність. Його теоретичні розробки знайшли практичне застосування в організації аукціонів цінних паперів та ліцензій. Об’ єктом наукового пошуку вченого в 60-ті роки став аналіз різних типів аукціонів, на основі якого він розробив спеціальну модель, що згодом отримала в літературі назву “модель Вікрі”. Особливість цієї моделі полягає в тому, що пропозиції робляться незалежно і таємно, а право на купівлю цінних паперів отримує той, хто запропонував найбільшу ціну, але при цьому він сплачує не першу, а другу за величиною із запропонованих цін. Таким чином, запропонований вченим механізм відображав дійсне бажання покупця сплатити реальну ціну.
» следующая страница »
1 ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99 ... 100