Економічна теорія

Зниження монетаризації віддзеркалює протилежний процес, у якому де­далі менша частка ВВП зберігається у грошовій формі. Тобто високий ступінь

98

монетаризації вказує на те, що сукупний економічний агент схильний до збе­реження більш значної частки ВВП у грошовій формі капіталу. Або, з другого боку, зростання ступеня монетаризації вказує на зростання мобільності еконо­міки, на зростання потенційної гнучкості поведінки економічних агентів.

Більшість фахівців вважає, що в Україні надто низький рівень монетари- зації економіки, що становить близько 15 %, тоді як у розвинутих країнах він становить: у Великій Британії — 100 %, Німеччині — 70 %, Швейцарії — 120 %, Китаї - 100-120 %, США - близько 70 %, у колишньому СРСР - 80 %.

Рівень монетаризації економіки 15 % означає майже восьмиразовий річний обіг грошей, що малоймовірно. Наприклад, у США швидкість обігу агрегату М2 коливається у межах 1,5-1,8 раза.

Мала кількість грошей в економіці призводить до невблаганного зростан­ня кредиторської заборгованості, що сягнула на 1 вересня 1999 р. 161,4 млрд грн і дебіторської заборгованості — 213,1 млрд грн, в той час як на початок листопа­да грошова маса становила лише 20,4 млрд грн. Економіка відповідає на низь­кий рівень монетаризації захисними діями—бартером і взаємозаліками, тобто фактично квазігрішми. Причому боротьба з бартером неминуче призводить до зростання взаємозаліків і навпаки. Боротьба ж з бартером і взаємозаліками при фіксованому рівні монетаризації неминуче призводить до стагнації економіки. А пряме накачування грошей в обіг за допомогою емісії тільки погіршує ситу­ацію, оскільки можна як завгодно пояснювати інфляцію, але у будь-якому разі її високий рівень — це високий податок на всю економіку, що фактично уне­можливлює перші дві функції грошей.

Насправді першопричина поганого стану економіки полягає зовсім в іншо­му. Фактично рівень монетаризації економіки України становить набагато мен­ше 1 %.

Для того щоб це збагнути, потрібно повернутися до знаменитої схеми Маркса: Г—Т—Г. Товар у будь-якій цивілізованій країні — це вся сукупність національного багатства: будівлі, споруди, земля, власне товари, послуги, по­вітряний і частотний простір країни, корисні копалини та ін. Для успішного функціонування економіки кількість грошей має відповідати всім тим това­рам, які залучено в обіг. У СРСР існували банківські білети (10 крб. і вище), що забезпечували всі активи Держбанку СРСР, і казначейські білети (1, 3 і 5 крб.), на яких було написано: забезпечується всім надбанням СРСР.

Коли Л.Ерхард уводив дойчмарки, він розрахував суму грошей, необхідну для нормального внутрішнього обігу згідно з рівнем цін, віднімаючи при цьо­му введені в Німеччині за планом Маршалла євродолари.

Чому виникла така ситуація з нашою національною грошовою одиницею, дуже легко визначити, трохи повернувшись назад, до моменту введення карбо­ванця. Коли Росія відділила свою фінансову систему за допомогою Російсько­го конвертаційного центру (РКЦ), у нас вчинили суто формально. Всі гроші на

99

рублевих рахунках назвали карбованцями, а готівку в рублях почали обміню­вати на готівку в карбованцях, але “твердість” останніх протрималася менше місяця (у перші дні через їх дефіцит і віру людей у нову “міцну” грошову оди­ницю: за карбованець можна було отримати до 10 рублів.) Однак “накачуван­ня” карбованців через емісійний центр, який важко було назвати своїм націо­нальним банком, швидко призвело до падіння курсу карбованця відносно руб­ля. За ним пішов і безготівковий карбованець, що дало великий простір для швидкого збагачення завдяки доступу до РКЦ, де обмін відбувався за курсом 1:1.

Таким чином, введення карбованця не спиралося ні на кейнсіанську мо­дель, ні на монетаристський підхід, як це зробив Л.Ерхард. Треба зазначити, що введений карбованець взагалі ні на що не спирався. За відсутності проду­маної податкової системи податки збирали через емісію, як у перші роки ра­дянської влади, тобто податком обкладали всю країну через інфляцію.

 

« Содержание


 ...  77  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я