Економічна теорія

-    ізольованість економіки країни від розвинутого ринку, існування чис­ленних диспропорцій (цінових, галузевих) щодо вимог розвинутого ринку;

-    інформаційна обмеженість більшості соціально-економічних процесів, інформаційний вакуум щодо доцільних управлінських рішень і контролю за ними;

-    відсутність у соціальній пам’яті суспільства розвинутих демократичних традицій (як економічних, так і політичних), засобів суспільного контролю за діяльністю державних органів влади;

-    відсутність розвинутих традицій чесного підприємництва, виконання обов’язків перед державою у вигляді повноти сплати податків як і самого інсти­туту оподаткування;

-    історична традиція незавершеності, обмеженості процесів початкового нагромадження капіталів щодо формування розвинутих економічних і політич­них сил сучасної економіки, надвисока питома вага кримінальної складової серед засобів початкового нагромадження.

Середньострокові причини:

-       надмірна монополізація економіки (навіть порівняно з іншими респуб­ліками колишнього СРСР), наявність могутнього, але й антиринкового військо­во-промислового комплексу;

-       наявність сировинної спеціалізації виробництва й експорту, що проду­кує відсталість, залежність і антиринкове спрямування розвитку української економіки, проведення Україною антиринкової, демпінгової політики на світо­вому ринку сировини;

-       наявність надмірного адміністративного втручання в економіку, обме­ження економічного маневрування і націленості на економічну ефективність, надмірні витрати на утримання органів влади та управління, наявність над­мірних економічних і статутних пільг для юридичних осіб і окремих верств на­селення;

-       високий рівень корупційних зв’язків в системі органів державної влади й управління;

-       відсутність розвинутого в економічному і політичному відношенні ук­раїнського менеджменту, системи органів управління проринкового спряму­вання (наприклад, щодо зовнішньоекономічних зв’язків);

—      відносно високий рівень тінізації економіки на переддень проринкових перетворень.

Короткострокові причини:

—  відсутність політичної і економічної єдності, узгодженої дії щодо ос­новних напрямів реформування політичної та економічної систем, наявність глибоких суперечностей у цих сферах;

—  високий рівень криміналізації економіки і суспільства, інтеграція орган­ізованої злочинності у “п’яту владу”, обмеження дій правоохоронних органів і державних інституцій щодо протидії їй через великий обсяг корупційних зв’язків і проникнення криміналітету у державні органи влади й управління;

—  потужний надлишковий податковий прес на суб’єктів підприємництва, антагоністичний до інтересів переважної частини суспільства;

—  постійне відставання правового забезпечення протидії тіньовій еко­номіці, економічній злочинності від швидкості її зростання та необхідності посилення боротьби з нею;

—  існування надмірних обмежень і заборон, які спрацьовують на подаль­шу тінізацію економіки;

—  слабкість сучасної ринкової інфраструктури української економіки, її нездатність забезпечити нормальний рух інвестицій, капіталів, товарів, робо­чої сили, послаблений державний контроль за цією сферою, формування по­тужної системи тіньової інфраструктури у вигляді підпільної банківської сис­теми, кредитного ринку, конвертаційних центрів тощо;

—  відсутність стабільного, ефективного законодавства, зокрема податко­вого, яке б регламентувало економічну діяльність, правовий нігілізм влади і населення країни;

—розірвання єдиного економічного простору як умови ринкової економі­ки в інтересах окремих кланових сил, зокрема при проведенні приватизації об’єктів державної власності, прийнятті вагомих економічних рішень, ігнору­вання конкуренції і доступності фінансових ресурсів для легальних капіталів;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31  ... 384