7. Дисфункція економічних відносин як загальна причина виникнення тіньової економіки
Розмежування економічного простору на легальний, офіційно дозволений і нелегальний, паралельний, прихований, двоїстість усього економічного простору набули відносно відчутних меж уже на стадії формування ранніх держав.
На противагу цьому системні дослідження явищ тіньової економіки з’являються лише в кінці 60-х років ХХ століття. Це пов’язано з тією особливою роллю, яку відіграють відносини управління як провідна ланка суспільних відносин після Другої світової війни, а особливо з початку 70-х років, а також з особливою небезпекою щодо їх ураження з боку криміногенних чинників, з тими величезними збитками, що їх завдають суспільству економічні злочини (на два порядки вищі за обсягом для розвинутих країн порівняно з традиційною злочинністю) і необхідністю розробки відповідної системи заходів захисту від цих проявів. Крім того, для розуміння того факту, що дослідження тіньової економіки стали можливі саме із зазначеного періоду, слід відзначити ту особливу гносеологічну роль, яку дослідження відносин управління після Другої світової війни відіграли у виявленні змісту поняття “тіньова економіка”. Для цього нам необхідно звернутися до загальносистемних уявлень, які тут доречні.
Нормальна (тобто вільна від патології) економіка—це результат постійної здатності її пристосовуватися до безперервної зміни умов її розвитку і потреб суспільства. При певному зниженні цих можливостей в економіці відбувають-
29
ся такі зміни, які призводять до порушення її здатності відтворювати свою структуру, функції та підтримувати тотожність внутрішнього середовища.
Хворобою економічного організму (або кризовою економікою) можна назвати порушення нормального функціонування економіки, тобто відповідності її структури і функцій, а також здатності її регулятивних систем підтримувати тотожність внутрішнього середовища (гомеостазу), при дії на нього порушуючих агентів, внаслідок чого різко знижуються його захисні та адаптивні можливості.
Кризова економіка є патологією економічного організму, його хворобою. Як і в хворобі, в кризовій економіці існує два взаємопов’язані, протилежно направлені витоки — один пов’язаний із реакцією організму протистояти хворобі, інший — власне патологічний—злам організму, в даному разі, економічного, викликаного деструктивною дією на його економічні відносини.
Велике значення для розуміння змісту специфічних механізмів існування кризової економіки, особливостей її структурних порушень має увага до механізмів порушень регулятивних функцій управління в економічній системі. Як і в будь-якому розвиненому організмі, де існує узгоджена взаємодія центральної та периферійної управлінських систем, так і в соціально-економічному однією із центральних проблем є проблема забезпечення узгодженого інформаційного зв’язку і функціонування централізованих і периферійних вузлів управління економікою. Порушення цього зв’язку, певне протистояння розвитку централізованих і периферійних систем управління як одна із головних форм кризової економіки призводить, зокрема, до такого розвитку економічних процесів на рівні основних її ланок, який з точки зору централізованих органів управління існує поза їх контролем а в соціальному—має зворотний, протилежний вектор спрямування, тобто виступає як соціально ворожий. Явище кризової економіки, позв’язане з соціальним її протистоянням до головних макроуправлінських механізмів і існуванням їх поза управлінським контролем і є так званою тіньовою економікою. Інтенсивність соціального протистояння ланок управління може бути різною: від помірного, соціально-негативного до соціально-небезпечного. Але варто підкреслити, що всі ланки тіньової економіки не є просто окремими зонами кризової економіки, а утворюють систему тіньової економіки з органічно пов’язаними внутрішніми механізмами.
» следующая страница »
1 ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 ... 384