Економічна теорія

На ці запитання “Економічна таблиця” Ф.Кене не могла дати відповідь, описуючи, по суті, умови для так званого простого відтворення. Просте відтво­рення — це відтворення виробництва в незмінних масштабах щодо кількості та якості виготовленого продукту. Просте відтворення було досить характерним для докапіталістичної епохи, і тому пояснення Ф.Кене щодо руху сукупного продукту цілком влаштовували його сучасників. Але розвиток капіталістичних відносин, що супроводжувався стрімким зростанням щорічного обсягу вироб­ництва, потребував теоретичного обгрунтування процесу постійного розши­реного відтворення.

Розширене відтворення—це відновлення виробництва в кожному наступ­ному циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості виготовленого продукту. Умови розширеного відтворення в капіталістичній економічній сис­темі було детально проаналізовано К.Марксом у другій половині ХІХ ст. Роз­глянемо найважливіші положення Марксової теорії відтворення сукупного сус­пільного продукту.

Згідно з даною теорією сукупний суспільний продукт є результатом діяль­ності двох підрозділів суспільного виробництва. Перший підрозділ включає всі галузі, що виробляють засоби виробництва, другий — галузі, де виробляються предмети споживання. Тож, за своєю натурально-речовою формою сукупний продукт складається: з призначених для виробничого споживання засобів ви­робництва та з призначених для особистого споживання предметів споживан­ня. Вартість продукції, створеної кожним підрозділом, а відповідно й загальна вартість суспільного продукту, складається з трьох частин: вартості спожитого в процесі виробництва постійного капіталу (за сучасною методикою підрахун­ку ВНП — амортизаційні відрахування), вартості використаного в цьому про­цесі змінного капіталу (витрати на заробітну плату найманих робітників) та додаткової вартості (доходи власників факторів виробництва).

Схематично це може бути представлено як

I.  (С + V + М)

II.   (С + V + М)

ССП (С + V + М)

де:

I.    — виробництво засобів виробництва;

II.    — виробництво предметів споживання;

ССП — сукупний суспільний продукт;

С — вартість постійного капіталу;

У—вартість змінного капіталу;

М—додаткова вартість.

На думку К.Маркса, необхідна умова як простого, так і розширеного відтворення — наявність певних пропорцій між І та ІІ підрозділами суспільно­го виробництва. Ці пропозиції проявляють себе в процесі обміну результатами діяльності названих підрозділів, який відбувається у формі реалізації створеної ними продукції (тому цю теорію називають ще—теорією реалізації сукупного суспільного продукту).

Просте відтворення, як вже було сказано, не передбачає зростання обсягу виробництва у наступному році. Проте навіть для повторення процесу вироб­ництва у тих же самих масштабах сукупний продукт повинен бути розподіле­ний між підрозділами суспільного виробництва таким чином, щоб повністю компенсувати завдані ними витрати в ході його створення. Тобто, повинні бути виконані такі умови:

1.      )                Вся продукція І підрозділу повинна дорівнювати спожитим протягом року засобам виробництва в І та ІІ підрозділах -

І (С + V + М) = ІС + ІІС;

2.      )                Вся продукція ІІ підрозділу повинна дорівнювати спожитим протягом року предметам споживання у І та ІІ підрозділах—

ІІ  (С + V + М) = І (V + М) + ІІ (У + М) ;

3.      )                Виходячи з перших двох умов — надлишок продукції І підрозділу, по- наднеобхідну для поновлення засобів виробництва у ньому самому, повинен дорівнювати засобам виробництва, спожитим у ІІ підрозділі —

І (V + М) = ІІС,

Виконанняданихумов означає, що сукупний продуктреалізовано без залишку таким чином, що відшкодовано всі чинники виробництва, витрачені в ході його створення. Як бачимо, в даному разі, виробництво дорівнює споживанню.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 170 171 172 173 174 175176 177 178 179 180  ... 384