Економічна теорія

Патієнтна (сегментна) стратегія притаманна фір­мам, що обрали шлях вузької спеціалізації. Вона передба­чає виготовлення особливої, унікальної продукції для обме­женого кола споживачів.

Переваги компаній-патієнтів зумовлені тим, що їхні то­вари більшою або меншою мірою є незамінними для відпо­відної групи клієнтів.

Така компанія не прагне контролювати велику частку ринку, а зосереджує зусилля на максимізації своєї участі у відповідному, досить маленькому, ринковому сегменті.

Продукція, що виробляється патієнтом, зазвичай дорога, високоякісна, розрахована на тих, кого не влаштовує стан­дартна продукція.

Стратегія патієнтів — не просто спеціалізація, а зосередження всіх ресурсів на виробництві економіч­них благ, що користуються обмеженим попитом.

Чому патієнти вузько окреслюють свій реалізаційний ринковий сегмент?

По-перше, вони намагаються уникати прямої конку­ренції з провідними корпораціями, оскільки для них бо­ротьба з гігантами безперспективна.

По-друге, задовольняючи спеціальні запити споживачів, фірма має переваги саме тому, що досконало вивчає ці запити.

Великі розміри фірми в такому разі були б недоліком, тому що переваги можуть мати тільки малі й середні фірми, які гнучко реагують на спеціальні потреби, рятуючи еконо­міку від тиску стандарту.

Комутантна (локальна)стратегія переважає в умо­вах звичайного бізнесу в місцевих (локальних) масштабах.

Джерелом дієздатності малого неспеціалізованого під­приємства є те, що воно краще пристосовується до задово­лення невеликих за обсягом (а часом і короткострокових) потреб конкретного клієнта.

Численні малі підприємства, що створюються кожного разу для конкретного виду товару, виконують роль сполуч­ного елемента економіки.

Комутанти готові використати будь-яку нагоду для бізнесу, тоді як інші компанії суворо дотримуються свого профілю.

Стратегія комутантів полягає в тому, що вони легко йдуть на кардинальну зміну сфери комерційної діяльності, на яку інші фірми неспроможні.

Дух вільного підприємництва, постійна націленість на одержання прибутку і готовність заради цього використо­вувати будь-які засоби в діяльності комутантів виявляють­ся у найбільш чистій та закінченій формі.

Експлерентна (піонерська) стратегія пов'язана зі створенням нових або радикальною зміною старих сегментів ринку.

Ідеться не просто про поліпшення якості товарів та по­слуг, а про вкрай ризикований, але надзвичайно вигідний (у випадку успіху) пошук революційних рішень.

Головний фактор дієздатності експлерентів пов'язаний із швидким впровадженням принципових новацій. Така компанія прагне до створення нового ринку й одержання вигод завдяки одноосібній присутності на ньому.

Стратегія експлерентів — це не просто поліпшен­ня якості товарів та послуг, а пошук украй ризико­ваних, але неймовірно вигідних (у випадку успіху) революційних рішень.

Пошуки експлерентів у 85 випадках із 100 закінчуються невдачею, і фірми стають банкрутами, але у 15 випадках на долю експлерента випадає нечуваний технічний і фінансо­вий успіх. Саме це й приваблює в бізнес усе нові й нові фірми.

 2. Внутрішньогалузева і міжгалузева, цінова і нецінова конкуренція

Як невід'ємна частина системи “виробництво—ринок”, конкуренція здійснюється у багатьох формах, які з розвит­ком ринкового господарства стають дедалі різнобічніши­ми. Основними видами конкуренції є внутрішньогалузева, міжгалузева та міжнародна.

Внутрішньогалузева конкуренція — це конкурен­ція між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства. Через різний рівень техніки, організації виробництва, продуктивності та інтен­сивності праці тощо у кожного з них встановлюєть­ся індивідуальна вартість виробництва певного то­вару.

 

« Содержание


 ...  83  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я