Економічна теорія — суспільна наука, яка вивчає закони функціонування та розвитку економічних систем, визначає умови, принципи та механізми ефективного господарювання.
Економічне зростання (economic growth) — збільшення обсягів національного виробництва в абсолютному вираженні або у розрахунку на душу населення.
Економічне мислення — усвідомлення економічної дійсності, система наукових поглядів щодо закономірностей економічного розвитку, сутності економічних явищ і процесів.
Економічне моделювання — формалізований опис економічних процесів і явищ (за допомогою математики і економетрики), структура якого відтворює абстраговану реальну картину економічного життя. Економічна модель дозволяє глибше виявити і дослідити основні риси і закономірності реального об'єкта пізнання.
Економічне самовизначення індивіда — усвідомлений вибір індивідом напрямку, способу та форм включення у систему суспільно-економічних відносин та зв'язків.
Економічний дирижизм — активна участь держави у регулюванні соціально-економічного розвитку країни на основі використання широкого спектру методів й інструментів.
Економічний лібералізм — система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зводиться до виконання мінімальних економічних функцій на основі використання переважно економічних та правових методів регулювання.
Економічний режим (economic regime) — інституційні умови організації господарської діяльності у межах певної економічної системи.
Економічні блага — здебільшого створені людською працею кількісно обмежені засоби задоволення людських потреб.
Економічні відносини — відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.
Економічні закони — внутрішньо необхідні, сталі й істотні причинно-наслідкові зв'язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, елементами економічної системи.
Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб'єктів до задоволення власних потреб, об'єктивні спонукальні мотиви їхньої господарської діяльності.
Економічні методи ДРЕ — створена державою система фінансового або матеріального стимулювання діяльності суб'єктів господарювання, що впливає на їхні економічні інтереси й зумовлює адекватну поведінку: інструменти податкової, амортизаційної, облікової, митної, валютної політики тощо.
Економічні ресурси {economic resources) — сукупність ресурсів, що використовуються для виробництва товарів та послуг: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, технологія, інформація та ін.
Економічні стимули (economic incentives) — фактори, що мотивують і впливають на поведінку окремих економічних суб'єктів.
Економічно активне населення — частина працездатного населення, що пропонує свою робочу силу для виробництва товарів та послуг.
Експлуатація (фр. explotaition — використання, отримання вигоди) — 1) привласнення результатів примусової праці; 2) розробка покладів корисних копалин; 3) використання об'єктів основного капіталу та інфраструктури.
Екстенсивний тип економічного зростання (extensive economic type of growth) — збільшення обсягів виробництва, що досягається шляхом кількісного приросту факторів виробництва за їх незмінних якісних характеристик.
Еластичність (лат. elasticus — гнучкий) — ступінь реакції однієї економічної змінної на зміну параметрів іншої.
Електронні гроші — банківська система переказу грошових засобів за допомогою ЕОМ. Електронні гроші посилюють тенденцію дематеріалізації грошових засобів, значно прискорюють їхній обіг, зменьшують витрати, що позитивно впливає на економічний розвиток країни.
Еміграція — виїзд громадян однієї країни в іншу з метою працевлаштування або зміни місця проживання й отримання громадянства.
» следующая страница »
1 ... 226 227 228 229 230 231232 233 234 235 236 ... 246