Економіка та менеджмент праці

-          індивідуальні відмінності (усвідомлення потреби внаслідок зміни фактичного і бажаного стану (Брюнер)).

Потреба - це необхідність, яка прийняла конкретну форму відповідно до соціально-культурних та психологічних особливостей особистості. Одна і та сама нужда у різних людей може трансформуватися у різні потреби, а самі потреби можуть мати різний ступінь вираженості.

Платон намагався пояснити природу потреби людини, з погляду на її душу. В ній, начебто, відбувається боротьба між добром і злом, яка і виступає спонукальною силою.

Мета - це певний результат, завдяки якому відбувається задоволення потреби, і на отримання якого спрямована поведінка людини.

Коли людина досягає наміченої мети, тобто задовольняє свою потребу, вона через деякий час стає їй нецікавою. Психологи називають це законом гедонічного контрасту.

Взаємозв'язок спонукальних чинників, нужди, потреби,

мотиву, елементів мотивації і мети наведений на рис. 4.

Рис. 4. Модель процесу мотивації

Мотиви поділяють на:

1.      Раціональні - розглядаються у традиційному економічному аспекті (сенсі) з припущенням, що людина розглядає всі можливі альтернативи і робить свій дієвий вибір на підставі досягнення максимальної корисності, тобто робить свій вибір на підставі об'єктивних критеріїв (ефективність дії, вигідність для процесу міркування і прийняття рішень).

2.       Емоційні - мають на увазі вибір відповідно до особистісних чи суб'єктивних критеріїв (гордість, статус, страх).

Мета й потреби незалежні, але вони не можуть існувати один без одного.

О Д. Гудзинський виклав методологічні та теоретичні основи мотивації. Він пише: «Мотивація - це цілеспрямована діяльність зі створення мотивів і стимулів для забезпечення певної поведінки людей. Мотив являє собою внутрішні, а стимул - зовнішні спонукальні причини дій» [56]. Система мотивації включає:

-          завдання, які необхідно розв’язувати;

-          цілі, які потрібно досягти;

-          критерії оцінки діяльності, різнобічні чинники мотивації;

-          інформаційне забезпечення суб’ єктів мотивованої діяльності;

-          механізми контролю і відповідальності у системі мотивації. Сутність мотивації через спонукальний мотив виділяє І.М.

Кваша. За змістом, спонукання означає причину дій та вчинків людини. Головними з причин є матеріальні та моральні стимули до праці, на основі яких людина забезпечує життєво необхідні інтереси та потреби. Оскільки основою життя суспільства і його членів є матеріальне виробництво і праця в ньому, то трудова мотивація є головною ланкою всієї мотиваційної системи, адже прибуток, одержаний за трудовими результатами, є основним засобом існування працівника та його родини, визначає соціальний статус особи [72].

У динамічній природі мотивації розрізняють чотири головні аспекти:

1.      Потреби і цілі постійно змінюються - під впливом чинників, які впливають на стан людини, наприклад, фізичний стан, середовище, контакти, досвід. Є певні причини, через які активність людей ніколи не зупиняється:

-          існуючі потреби ніколи повністю не задовольняються і потребують постійної підтримки стану задоволеності;

-         як тільки нужда стає задоволеною, нові, більш високі нужди актуалізуються і вимагають задоволення;

-         люди, які досягли своїх цілей, встановлюють для себе нові цілі.

При цьому можуть виникати цілі - субститути, як наслідок недосягненості вихідної цілі.

2.       Розлад планів - може бути зумовлено відсутністю будь- якого, необхідного для задоволення потреби, чиннику. Внаслідок у людини спрацьовує захисний механізм, який у разі невдачі може виражатись у вигляді:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40  ... 171