Економічна статистика

— поверховості будівель (малоповерхові — 1-2 поверхи, се- редньоповерхові — 3-5 поверхів, багатоповерхові — 6-15, високо- поверхові — вище 15-ти поверхів);

— типу будови залежно від матеріалу стін та перекрить;

— виду благоустрою залежно від забезпечення електрикою, га­зом, водопостачанням, каналізацією, наявністю сміттєпроводу;

— рівня зношеності — нові будівлі, зношені, після капіталь­ного ремонту.

Вивчення житлових умов має важливе значення для визна­чення розмірів, розміщення та структури житлового будівницт­ва, типів будинків та типів квартир. При цьому статистика до­сліджує не тільки кількісні та якісні показники житлових умов, а й економічні показники користування житлом.

До кількісної характеристики житлових умов відноситься рівень забезпеченості житлом у розрахунку на одну особу насе­лення, а також показник ізольованості житла, який розраховуєть­ся співвідношенням квартир, що заселені однією сім’єю, до за­гальної кількості заселених квартир.

Таблиця 12.4 Динаміка забезпеченості населення житлом (у середньому на одну особу кв. м. загальної площі)

	1990р.	1995р.	2000р.	2001р.	2002р.
Україна	17,8	19,2	20,7	21,0	21,3
У міських поселеннях	16,5	17,8	19,3	19,9	20,2
У сільській місцевості	20,6	21,9	23,5	23,3	23,7

 

У середньому в Україні на одну особу загальна площа житла з року в рік зростає, це пояснюється зменшенням чисельності на­селення за рахунок природного та міграційного зниження, а та­кож зростанням житлового будівництва з підвищеною комфорт­ністю для забезпечених громадян.

Особливо великими темпами зростає забезпеченість жит­лом у сільській місцевості, що пов’язано з відтоком населення у міста.

Для характеристики житлових умов населення використову­ються також економічні показники користуванням житлом. До них відноситься абсолютний показник грошових витрат населен­ня на оплату та ремонт житла, відносний показник питомих жит­лових витрат у загальних доходах домогосподарства та відносний показник житлових витрат на одну особу.

Крім перелічених показників, до умов життя відносяться та­кож показники забезпеченості населення місцями для відпочин­ку та дозвілля.

Споживання освітянських послуг населенням України харак­теризується дослідженням статистичної інформації про кількість навчальних закладів, чисельність учнів та викладачів згідно з ос­вітніми рівнями.

До загальноосвітніх закладів належать школи, ліцеї, гімназії, колегіуми та інші школи.

Професійно-технічні навчальні заклади готують кваліфіко­ваних робітників з набутої професії відповідного розряду або ка­тегорії.

У вищих навчальних закладах встановлено 4 рівні акредитації:

I рівень — технікуми, училища.

II рівень — коледжі та інші прирівняні до них заклади.

III  та IV рівні — університети, академії, інститути, консерва­торії.

До відносних показників споживання послуг освіти включа­ються:

— коефіцієнт грамотності населення визначається відношен­ням осіб, які вміють читати та писати, до загальної чисельності населення у віці від 9-ти років;

— коефіцієнт охоплення освітою визначається відношенням чисельності осіб, які навчаються, до чисельності осіб, що могли б бути зараховані на навчання певного ступеня.

Важливим показником, який характеризує рівень життя на­селення, є споживчий кошик, до якого входять повний набір ма­теріальних і духовних благ, необхідний для задоволення нормаль­них потреб середньостатистичної сім’ї та забезпечення нормаль­ної її життєдіяльності.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 178 179 180 181 182 183184 185 186 187 188  ... 201