— залучені кошти, які отримані від продажу акцій, пайових та інших внесків юридичних осіб та працівників підприємства;
— централізовані кошти, що надходять у порядку перерозподілу із фондів концернів, асоціацій та інших об’єднань підприємств;
— бюджетне фінансування з відповідних фондів на виконання державних, регіональних або галузевих цільових програм.
—кошти іноземних інвесторів, що надаються у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладів у грошовій формі міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємств різних форм власності. Залучення іноземних інвестицій забезпечує розвиток міжнародних економічних зв’язків і впровадження передових науково-технічних досягнень.
Залежно від того, які джерела фінансових ресурсів залучає підприємство для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне фінансування; змішане фінансування.
Самофінансування здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності.
Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалізації інвестицій.
Змішане фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. Це найбільш поширена форма фінансування інвестиційної діяльності, вона може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.
При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання повинно вирішуватися підприємством з урахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової незалежності; ризику, що виникає при використанні того або іншого джерела фінансування, а також економічних інтересів інвесторів.
5. Статистика іноземного інвестування
При дослідженні національного інвестиційного потенціалу слід також враховувати кошти іноземних інвесторів, які вкладені у вітчизняну економіку.
За даними Держкомстату, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну на 01.01.2004 р. становив 6657,6 млн доларів США. Порівняно з 2000 роком обсяг інвестицій зріс більше ніж у два рази. Однак, у порівнянні з іншими країнами, це один із найнижчих показників.
Співвідношення між внутрішніми капіталовкладеннями та обсягами прямих іноземних інвестицій свідчить про незначну питому вагу в загальному обсязі інвестиційного потенціалу. Так, на початок 2002 року прямі іноземні інвестиції складали лише 5,6% валових капіталовкладень в економіку України. Таким чином, роль іноземних інвестицій у структурній перебудові економіки України недостатня.
Питома вага в промисловість на початок 2002 року складала 53,6 %, а на початок 2004 року 49,8% від загальної суми прямих іноземних інвестицій. Найбільша частка інвестицій припадає на галузі із швидким обігом капіталу, а саме: у харчовій промисловості — 17,7 % у 2002 році та 14,8% на початок 2004 року, у сфері торгівлі — відповідно 16,9 % і 17,7%, у машинобудуванні — відповідно 9,3% і 9,0%, а в сільському господарстві — лише 1,9% і 2,8% від загального обсягу прямих інвестицій.
Таблиця 8.1
Прямі іноземні інвестиції зарубіжних країн в економіку України за видами діяльності, станом на початок року
|
|
2002 р. |
2004р. |
2004 р., в % до 2002 Р- |
|
млн дол. СІЛА |
структура,
» следующая страница » |