Інвестиція як економічна категорія поєднує в собі два рівноважних процеси: нагромадження тимчасово вільних грошових коштів, які є потенційним джерелом інвестицій, та прийняття їхнім власником обґрунтованого рішення щодо інвестування. За відсутності одного з названих чинників неминуче виникають суттєві диспропорції. Так, нагромадження вільних коштів без створення сприятливого інвестиційного клімату веде до зростання обсягів їхнього спекулятивного використання на ринках короткотермінових капіталів та валютних ринках, що лише погіршує інвестиційний клімат. З іншого боку, певне покращання інвестиційного клімату внаслідок макроекономічної стабільності, за відсутності достатніх обсягів фінансових ресурсів, призводить до надмірного їх попиту та високої вартості кредитних ресурсів.
Потреба у зниженні рівня економічних, соціальних та екологічних загроз національній безпеці вимагає забезпечення випереджаючого зростання інвестицій в реальний сектор економіки порівняно з темпами зростання ВВП. Це неможливо без ефективної інвестиційної політики, що здійснюється в грошово-кредитній, фінансовій, зовнішньоекономічній сферах і створенні ефективної структури української економіки.
Найбільш перспективним стратегічним шляхом розвитку економіки України вважається технологічна модель, реалізована шляхом підтримки і стимулювання інноваційних “точок зростання” і розробки моделей вибору пріоритетів.
Пріоритетним вважається фінансування виробництва товарів народного споживання, що дозволить завдяки швидкому обороту капіталу в цих галузях у короткий термін збільшити податкові надходження в бюджет і поступово створити матеріальну основу для подальшого фінансування структурної перебудови. Під пріоритетним фінансуванням варто розуміти контрольоване пільгове кредитування лише тих інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить “розшити” вузькі місця у функціонуванні галузей, поліпшити їхній фінансовий стан із найменшими витратами.
Пріоритетним вважається фінансування розвитку виробничої інфраструктури (дорожнє господарство, транспорт, зв’язок), енергозберігаючих технологій і наукомісткого машинобудування, пов’язаного з авіакосмічною галуззю і військово-промисловим комплексом.
Вибір наведених інвестиційних напрямків ґрунтується на тому, що поки інноваційні “точки зростання” не визначені, необхідно надати пріоритетне значення галузям, розвиток яких дозволить реалізувати факторні переваги і використовувати високотехно- логічну складову наявного виробничого потенціалу.
Ключове завдання нової інвестиційної політики полягає в тому, щоб адаптувати сучасну модель інвестування до конкретних умов сучасної трансформації ринкової економіки. Для цього потрібні:
— мобілізація власних інвестиційних ресурсів підприємств і організацій та залучення інвестиційних ресурсів, цим забезпечується основна частина капіталовкладень у народне господарство. Саме за рахунок цих джерел відбувається інвестиційне фінансування в розвинутих країнах;
—удосконалення бюджетної інвестиційної політики, пов’язаної із збільшенням частки інвестицій із бюджету в загальних обсягах інвестування.
Стратегія нагромадження та мобілізації інвестиційного потенціалу України повинна передбачати:
—забезпечення макроекономічних умов, сприятливих для ведення підприємницької діяльності в економічному просторі України, отримання прийнятної норми прибутку, стимулів утворення та нагромадження фінансових ресурсів у державі;
—спрямування ресурсів кредитно-фінансової сфери на здійснення інвестицій у реальний сектор економіки, узгодження грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики із завданнями інвестиційної стратегії;
—збільшення фінансових ресурсів населення, національних підприємств і держави та їхнього спрямування на здійснення інвестицій до реального сектору економіки;
» следующая страница »
1 ... 117 118 119 120 121 122123 124 125 126 127 ... 201