Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

.

Закономірно, що однією з найважливіших, прихованих від суспіль­ства дійсних цілей сучасного реформування, створення нової економіч­ної еліти був перехід економічної влади бюрократії у формі капітал- функції, який обслуговував інтереси тоталітарної верхівки суспільства через менеджмент і мав у приватній власності саму державу до повної фор­ми капітал-власності, персоніфікованої у діяльності новітньої пануючої олігархії, номенклатурної та кримінальної буржуазії. За цих новітніх умов вже держава в їх руках є знаряддям розширеного відтворення економіч­ного панування. «Зрештою отримується результат, який зводиться до приватизації державної влади олігархічним капіталом. Тоді державні інсти­туції — як центрального, так і особливо місцевого рівнів — змінюють свої функціональні орієнтири: приймаючи управлінські рішення, вони що­раз більше керуються не стільки загальнонаціональними, скільки зде­більшого приватними олігархічними інтересами.»

Номенклатурно-кримінальна приватизація призвела до суттєвого перекосу у розподілі власності у суспільстві, зосередження її в руках ок­ремих соціальних прошарків, які захищені великими державними поса­дами, до того ж мають реальний вплив на формування економічної по­літики держави, в тому числі на приватизаційні та постприватизаційні процеси. Ці процеси обслуговуються, зокрема, перерозподілом доходів держбюджету на користь олігархічної буржуазії через систему корупцій- них зв’язків. Дефіцит фінансових ресурсів, що утворюється внаслідок такої бюджетної політики, породжує грабіжницьку податкову політику, яка, у свою чергу, призводить до того, що сьогодні практично не можна займатися легальним підприємництвом. Фінансовий голод держави при її вибірково карально-захисній політиці створює могутню тенденцію тяг­нути економічну діяльність у тінь, виводити її з-під офіційного контро­лю державними інституціями.

Хронічний відтік грошових, фінансово-кредитних ресурсів для об­слуговування олігархічно-тіньових потреб призвів до реальної розбудови в Україні моделі національного ринку, що звужується, базисом чого є вкрай низька платоспроможність населення, основних суб’єктів госпо­дарювання та її подальше падіння.

Наслідком цього є такий стан сфери розподільчих відносин, при яко­му офіційно встановлена заробітна плата не забезпечує мінімальних про­житкових потреб пересічної людини. Лише зв’язок з селом, з «другою неформальною економікою», з іншим неофіційним заняттям, з чорним ринком дозволяє їй ще триматися за свої офіційні робочі місця. Якщо ж базисом економічних відносин стає інтеграція офіційних та тіньових, не­легальних процесів, то над ними об’єктивно, з невідворотною неминучі­стю у сфері управлінської ієрархії надбудовується, структурується ко­рупція у вигляді корпоративних представництв у верхніх ешелонах влади

—                 в уряді, парламенті, міністерствах, відомствах і т.ін.

У цілому цей процес, як і необхідність рішучої боротьби з ним, має об’єктивний характер. В Україні, як і у багатьох державах, з подібними закономірностями трансформаційних проблем видані правові акти щодо забезпечення боротьби з корупцією. Не звертаючись до проблем їх ефек­тивності як правових актів, звернемо увагу на те, що саме їх видання, яке позбавлене реального дієвого механізмудосягнення задекларованих цілей, скоріш імітує відтворення державою своєї соціально значущої функції. Необхідна розробка та розбудова системи спеціального моніторингового контролю за розвитком кадрового забезпечення державного управління з вбудованими механізмами суспільного контролю і захисту від корупції та інших системних хвороб державної служби. Однією з головних ланок цієї системи, відповідно до об’єктивних засад суспільної організації в Україні, є необхідне посилення прозорості, публічності у прийнятті та реалізації управлінських рішень, розвиток громадського контролю за ними, опану­вання суспільною свідомістю необхідності подолання корупції навіть у неформальній сфері соціальних процесів—своєрідної суспільної підсвідо­мості, обмеження тіньових розподільчих процесів, насамперед через дер­жавний бюджет. Базисом цих механізмів повинна стати швидка розбудо­ва громадянського суспільства, адекватної форми держави.

 

« Содержание


 ...  86  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я