Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Одним із найсуттєвіших явищ передаткового механізму між тіньо­вою та офіційною економікою, державним управлінням є корупція.

Під корупцією (від лат. соггарИо — підкуп, псування, занепад)

 у За­коні України «Про боротьбу з корупцією» розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, яка спрямована на про­типравне використання наданих їм повноважень для отримання матері­альних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Корупція існує в будь-якій політичній і економічній системі і є скла­довою механізму експлуатації суспільства їх тіньовими структурами. В умовах функціонування ефективних демократичних або авторитарних суспільних механізмів корупція, як і тіньова діяльність, взагалі є друго­рядним явищем, яке істотно не впливає на загальний рівень державного управління, не послаблює загальносоціальний рівень контролю за роз­витком соціальних процесів. Однак при тотальній тінізації економічних процесів корупція може перетворюватися на структурно-утворюючий елемент системи державного управління, активного підсилювача явищ тінізації та криміналізації влади.

До найтиповіших проявів корупції належать: підкуп чиновників і державних діячів усіх рангів, хабарництво за надані блага чи переваги, протекціонізм працівників за принципом особистої відданості, родинних зв’язків, дружніх стосунків тощо. Корупція найбільш поширюється, коли в суспільстві і державі бюрократія перетворюється на особливий корпо­ративний соціальний прошарок, наділений широкими повноваженнями. При цьому чим більша взаємна роз’єднаність членів суспільства, тим менш можливий їх контроль за діяльністю бюрократичного апарату, тим більше можливостей для підміни загальних інтересів особистими інтересами цьо­го апарату, тим більше у представників останнього прагнення видавати виконання формальних управлінських процедур за зміст управлінської діяльності, підкоряти інститути управління своїм корисним, кастовим цілям, спрямованим на подальше поширення тіньової влади.

Аналізуючи в даному контексті проблеми бюрократизації, ще К. Маркс у роботі «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» відзначав: чим менш згур­товані соціальні і класові сили в суспільстві, тим сильніша влада бюро­кратії, тож в цілому політичний вплив бюрократії зворотно пропорційний зрілості та силі основних соціальних класів, що складають державу

.

Шакше кажучи, корупція — це не тільки і не стільки форма злочин­ного збагачення бюрократичного державного апарату шляхом персоніфі­кованої тіньової взаємодії з господарськими й іншими структурами жит­тєдіяльності суспільства. Її розвиток призводить до приватизації держав­ної влади тіньовими структурами. За всіх часів вона була, є і буде основним засобом і гарантом криміналізації економічного життя, його деградації. Корупція є як умовою, так і наслідком функціонування тіньової еконо­міки, посилення майнової диференціації суспільства, кризи і деградації суспільно-політичного життя, кадрової кризи у системі державного уп­равління.

Політика держави в даній сфері повинна бути спрямована на недопу­щення переходу економічної злочинності в нову якість — криміналізацію всієї економічної системи держави. На жаль, реальністю українського економічного життя стає кримінальна поведінка дедалі зростаючої кількості суб’єктів господарювання. Криміналізація всієї системи еко­номічних відносин означає перехід процесів регулювання і контролю гос­подарської діяльності в руки організованих кримінальних структур. Рос­туть корупція й організована злочинність, вони проникають у ключові галузі української економіки.

Безпосереднім суб’єктом корупції як особливого роду суспільних відносин, що здійснюються у сфері державного управління з метою ви­користання його для поширення тіньової діяльності в особистих корис­ливих інтересах у формі конкретних протиправних, кримінальних су­спільно небезпечних діянь (чи бездіяння) на користь інших осіб, може виступати державний чиновник будь-якого рангу, політик чи функціо­нер державної господарської організації. Особами, які отримують вигоду від його дій, можуть бути: індивіди, вітчизняні чи іноземні юридичні осо­би, політичні та громадські організації, спецслужби іноземних держав.

 

« Содержание


 ...  84  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я