Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Однак в умовах недосконалості фінансових технологій (слабкого ви­користання безготівкових розрахунків, електронних карт, чеків, клірин­гових операцій) готівкові розрахунки залишаються одним із основних фінансових інструментів тіньової економіки.

Найчастіше використовуються два підходи до отримання індика­торів на основі аналізу попиту на готівкові гроші. В першому припус­кається, що співвідношення позабанківського і банківського обігу гро­шей чи використовуваних готівкових грошей до всієї маси грошей є для офіційної економіки постійною величиною. Тому зростання цього співвідношення є індикатором тіньової економіки. У другому підході аналізується вплив різноманітних чинників на зміну зазначених вище співвідношень.

Перший підхід був вперше запропонований Ф.Каганом у 1958 р. і одержав подальший розвиток у роботах Файге

. Найбільш просту і дос­тупну схему використання методу, заснованого на аналізі попиту на готів­кові гроші, використав Гутманн при дослідженні тіньової економіки США. Він розглянув співвідношення готівкових грошей і вкладів.

Зміна цього співвідношення розраховується як:

, _ С/Р‘ _С‘Р^Ч кч) - _сч _/0ч - _сч_ві ’

де: /(*„) — зміна співвідношення готівкових грошей і вкладів у 7-му роз­рахунковому періоді відносно 7₀-го базового періоду;

С‘,С^Ч- готівкові гроші у розрахунковому 7-му і базовому 7₀-му періодах;

—вклади (строкові депозити, депозити до запитання) в банках.

При визначенні обсягів тіньової економіки у 1976 — 1982 рр. Гут­манн зробив такі припущення: вищенаведене співвідношення / у 1938 — 1941 рр. було нормальним (не існувало тіньової економіки); збільшення готівкових грошей порівняно з 1938 — 1941 рр. пояснювалось виключно незаконною діяльністю; швидкість обігу грошей в офіційному і тіньово­му секторах прийнята однаковою. При цьому обсяг тіньової діяльності визначався як:

-1

с‘о⁴ с‘°о‘

С‘р‘о-С^чР*

~ с‘°о‘

де: Т — обсяг тіньової діяльності у 7-му році;

—                     обсяг валового внутрішнього продукту у 7-му році.

При використанні цих методів слід враховувати, що зроблені припу­щення дають значну погрішність. Так, зміна часового інтервалу нормаль­ного періоду дають значні відхилення в оцінках. Крім того, припущення про відсутність тіньової економіки протягом певного часу є некоректним.

Недостатньо обґрунтованим є також припущення, що всі зміни у співвідношенні готівкових грошей і вкладів відбуваються під впливом тіньової економіки. На це співвідношення впливають такі чинники, як інфляція, податкова система, зміна реального доходу на душу населення, співвідношення попиту і пропозиції на товари, що реалізуються в роздрібній торгівлі, рівень розвитку фінансових послуг і т.ін.

Економетричніметоди враховують деякі із цих факторів при оцінці обсягів тіньової економіки.

На основі припущень, що підпільна діяльність є наслідком високих ставок податків і готівкові гроші використовуються в основному в тіньо­вих операціях, Танзі розглядав попит на готівкові гроші як функцію рівня оподаткування, банківських процентних ставок на вклади, розміру заро­бітної плати та інших реальних доходів на душу населення

.

Рівняння, запропоноване Танзі, виглядає так:

С                                    ^

Іп — = а₀-а₁1пи + а₂1п— + а₃Іпд + а₄Іп¥+Е,

М                                                                       N

де: С — готівкові гроші;

М — обсяг грошової маси в обігу;

и — середній рівень загальних податків на доходи;

—  — частка зарплати та інших виплат у національному доході;

q—середня ставка процента на вклади;

У— реальний доход на душу населення;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 320 321 322 323 324 325326 327 328 329 330  ... 350