• необхідність функціонування структури, незалежної від усякого роду локальних умов (наприклад, від органів влади територіального самоврядування або воєводства).
Першим кроком до створення нової структури стало виділення штату відділів по боротьбі з організованою злочинністю і наркотиками з компетенції воєводських комендантів поліції та підпорядкування їх Головному коменданту Поліції Республіки Польща.
В Угорській Республіці для боротьби з хабарництвом у 1995 році було створено Координаційний комітет з економічного захисту.
У цьому ж році указом уряду № 1040/1995 створено Національну раду з попередження злочинності.
Керівника Національної ради призначає Прем’єр-міністр Республіки Угорщина.
Члени Національної ради збираються чотири рази на рік. Між цими квартальними зустрічами ділову діяльність установи здійснює секретаріат, що складається з п’яти службовців, призначених Міністерством внутрішніх справ.
Членами Національної ради є спеціально призначені представники міністерств, провідних національних органів (Національна поліція, Прикордонна поліція, митні органи та ін.); Верховного суду; Генеральної прокуратури; громадських організацій.
Основними обов’язками Національної ради є об’єднання інтересів; підготовка рішень; складання рекомендацій з проведення конкретних заходів щодо попередження злочинності; співробітництво з компетентними органами; координація діяльності у сфері попередження злочинності.
З березня 2001 року в Угорщині розпочав свою роботу Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю, створений згідно з прийнятим Державними Зборами Угорщини Законом «Про Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю».
Необхідність створення цього органу викликана великою кількістю угорських спецслужб (5) і наявністю паралелізму в їх роботі.
Згідно з чинним законодавством центр визначається як самостійне центральне координаційне відомство.
Основними завданнями центру є накопичення та аналіз інформації з проблем організованої злочинності; надання на основі аналізу пропозицій, необхідних для прийняття стратегічних рішень; інформаційне забезпечення взаємодіючих органів в рамках визначеного Законом кола завдань; контроль за відсутністю паралелізму в роботі зацікавлених спецорганів;
надання допомоги спецслужбам у виявленні та припиненні діяльності організованих злочинних угруповань.
До органів, які мають взаємодіяти з центром, віднесено Головне державне управління поліції, Службу захисту правоохоронних органів МВС Угорщини, Державне прикордонне командування, Державну митно- фінансову службу, Кримінальну дирекцію Податкового відомства, Відомство національної безпеки, Інформаційне бюро, Спеціальну Службу національної безпеки, Відомство військової безпеки, Відомство військової розвідки.
Зазначені органи зобов’язані при отриманні інформації з питань, визначених даним законом, передавати її до центру. Якщо інформація стосується інтересів держави або є особливо важливою, орган, що її отримав, обумовлюватиме обмеження у передачі цих відомостей іншим взаємодіючим структурам.
Центр підпорядковано уряду Угорщини, що здійснює керівництво його роботою через міністра внутрішніх справ. У вирішенні професійних питань міністру сприяє Рада керівників, яка складається з перших осіб взаємодіючих органів. Головою Ради є міністр внутрішніх справ.
Очолює Центр Генеральний директор, який призначається прем’єр- міністром за поданням міністрів внутрішніх справ, оборони, фінансів та міністра-куратора цивільних спецслужб.
У Республіці Хорватія фактично відсутня спеціалізована правова установа чи служба, яка б займалася комплексно проблемою корупції. Це означає, що поза увагою залишаються соціальні причини, а головне — громадська думка стосовно цього лиха. Ось чому Хорватська спілка роботодавців та інші об’єднання бізнесменів вимагають створення незалежного надвідомчого правового інституту—Комітету боротьби з корупцією та порушеннями етики державної служби.
» следующая страница »
1 ... 306 307 308 309 310 311312 313 314 315 316 ... 350