.
Відсутність конкурентно-ринкового простору, посилення гібридизації влади та розвитку паразитизму у механізмах функціонування елітного сектора активізує процеси монополізації в національній економіці, стримує процеси спямовані на обмеження та реструктуризацію монопольних утворень. Україна повільно проводить структурні реформи — така сучасна оцінка стану протидії монопольним процесам в країні з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ). За відсутності суттєвого прискорення структурних реформ перспективи економічного зростання в Україні можуть погіршитись, вважають експерти МВФ
.
Про високий рівень монополізації вітчизняної економіки свідчать дані, наведені у дослідженні Центру Разумкова
. Сьогодні частка монополізованих секторів економіки у ВВП України досягає 40%. У 2002 році на 6640 товарних ринках монопольне становище мали 4561 суб’єкт господарювання. З них 348 діяли на 562 загальнодержавних, 4138 — на регіональних товарних ринках
. Монополістичні тенденції набули особливого прояву у сфері первісних виробничих ресурсів, де рівень цін виходить далеко за межі, що могли б існувати за умов досконалого конкурентного середовища та визначалися реальними витратами виробництва.
Найбільшою проблемою залишається впровадження конкурентних засад у сфери функціонування природних монополій (особливо в енергетиці та транспортній галузі). Високі показники енергетики та транспорту (зокрема, їх частки у валовій доданій вартості) свідчать переважно не про їх динамічний розвиток, а про монопольне завищення цін
.
За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, реформування галузей інфраструктури, представлених в основному підприємствами-монополістами, характеризується відсутністю тенденцій до їх реструктуризації. В електроенергетиці та газовому секторі паливно-енергетичного комплексу набирає сили навіть незначний регрес. На думку фахівців інституту, погіршення показників пов’язане з рядом причин. По-перше, влада не йде на підвищення тарифів на послуги підприємств-монополістів з тим, щоб вони були узгоджені з рівнем витрат виробника (що обумовлює існування розвинених тіньових фінансових схем для відшкодування збитків і отримання тіньового прибутку). По-друге, неучасть (або обмежена участь) невеликого приватного капіталу в галузях-монополістах не поліпшує якості послуг, що ними надаються. По-третє, уряд не створює умов, необхідних для виходу нових учасників на цей ринок, створення на ньому конкурентно-ринкового середовища. Так, компанії-монополісти з елітного сектора не надають інфраструктуру, яку вони використовують (трубопроводи або залізниці), іншим компаніям за цінами, що відповідають собівартості їх експлуатації.
І нарешті, у більшості галузей відсутні незалежні регуляторні органи для проведення тарифної політики монополістів. Аце дає можливість останнім використовувати своє домінуюче становище на ринку для виштовхування з нього реальних та потенційних конкурентів, диктувати власні дискримінаційні умови щодо споживання своїх послуг.
Особливу загрозу для інтересів національної безпеки, створення цивілізованого конкурентного середовища в економіці країни становить відчутна тенденція до проникнення в національний економічний простір зарубіжних монополій, які посідають і захоплюють в її галузях домінуюче становище. Так, наприклад, за даними зарубіжних інформагентств, Європейська комісія впродовж кількох років здійснювала широкомасштабне антимонопольне розслідування діяльності потужного світового цементного картелю — паразитичної транснаціональної елітної структури, до складу якої ввійшли такі провідні транснаціональні компанії цієї галузі, як «Хольдербанк» (Швейцарія), «Хайдельберг», «Діккерхоф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), CRH (Ірландія) і десятки інших великих цементних виробників, звинувачених у порушенні 85-ї антимонопольної статті Римського договору про створення спільного ринку1. Федеральне антимонопольне відомство Німеччини оштрафувало в антимонопольному процесі підприємства цементного картелю загалом на 661 млн євро. За допомогою укладення протягом десятиріч таємних картельних домовленостей було практично повністю зруйновано конкуренцію на ринку цементу в Німеччині. Ціни були підняті на такий рівень, якого не можна було б досягти за наявності дії конкурентного механізму. Як наслідок одержувачам цементу і його споживачам було завдано великих збитків, не кажучи вже про руйнацію ринкових засад функціонування економіки, макроекономічні втрати.
» следующая страница »
1 ... 238 239 240 241 242 243244 245 246 247 248 ... 350