Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

3)    формування фінансових ринків, державного бюджету під потреби паразитичних елітних структур, що лобіюються бюрократією. Тягар податків дедалі більше перекладається на ординарні фінансові бізнесові кола, ма­лий бізнес, фізичних осіб.

На думку колишнього голови Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва Інни Богословської, яка добре знайома з не­прозорим для суспільства тіньовим механізмом прийняття та реалізації рішень сучасної бюрократії, головні сьогоднішні вади останньої у регу­люванні фінансової сфери особливо виявляються у насаджуванні політи­ки подвійних стандартів, різкої диференціації адміністративного ресурсу на обмежене коло представників олігархічного сектора і близьких до них бюрократичних структур та решту рядових бізнес-структур, фізичних осіб. З одного боку, жорсткі вимоги сплати податків податкоплатниками, з другого — порушення закону і неповернення мільярдних оборотних коштів підприємств у вигляді ПДВ, повсюдні «відкати» при поверненні ПДВ, спонукання до внесків у фонд «Професіонал». З одного боку, вимо­ги від інших скорочень бюджетних витрат, з другого — неймовірне розду­вання штатів і підвищення зарплат для «своїх» у податковій адміністрації, у Міністерстві фінансів. Бюрократія не задумуючись іде на підготовку та проштовхування нормативних актів, що суперечать закону: від зміни за­коном про бюджет правил оподаткування до намагань знищення спроще­ної системи оподаткування, зниження мінімальної заробітної плати, змен­шення базових показників для розрахунків пенсій

.

Однією з головних репрезентативних ознак поширення бюрократизму у фінансовій сфері є, як відомо, зростання податкового навантаження на господарювання. Незважаючи на задекларовані пріоритети економічної та соціальної діяльності держави щодо зниження рівня податкового тис­ку і збільшення соціальної спрямованості бюджету, реальна структура бюджету, наприклад, на 2004 році це не підтверджує, податковий тиск, навпаки, значно зросте. Свідченням цього є баланс між приростом і зни­женням надходжень за структурою неповних податків у зв’язку з новела­ми фіскального законодавства (див. табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Зростання податкового навантаження у2004р.²

Доходна частина бюджету	2003 р. (млрд. грн.)	2004 р. (млрд. грн.)	Зростання (%)
Всього доходів	53,23	60,70	14,03
Податкові надходження	34,40	41,89	21,77
Податок на додану вартість (ПДВ)	13,65	18,36	34,50
Податок на прибуток підприємств	11,67	12,28	5,22
Акциз з товару, виробленого в Україні	4,33	5,81	34,18
Імпортне мито	2,58	3,88	50,30
Неподаткові надходження	15,62	16,41	5,06
Рентна плата	3,31	3,54	6,95
Нові збори на виплату пенсій	1,75	2,19	24,17

Перехід у 2004 році на 13-відсоткову ставку оподаткування доходів фізичних осіб призведе до зниження ВВП на 0,8 відсотка, або на 2,3 млрд грн. Ставка податку на прибуток юридичних осіб того ж року знизиться з 30 до 25 відсотків. Це, у свою чергу, призведе до зменшення на 0,7 відсот­ка ВВП. Однак через розширення бази обкладення цим податком бюджет додатково отримає 0,8 відсотка. Таким чином штучне розширення цієї бази виводить розмір податку на прибуток за межі 30 відсотків.

Так, скасування підвищених норм амортизації фактично зменшило їх середній рівень на 60 відсотків. Оскільки ж менші амортизаційні відра­хування збільшують прибуток підприємств у поточному періоді, а звідси і обсяги податку на нього, уряд саме цим і вирішив скористатися і нейтра­лізувати таким чином вплив зменшення норм оподаткування прибутку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 157 158 159 160 161 162163 164 165 166 167  ... 350