Бюджетна система України

2002 р. було відзначено кардинальними змінами в управлінні бюджет­ними коштами через зміну бюджетної політики в сфері планування шляхом

79

впровадження програмно-цільового методу. До переваг цього методу планування можна віднести підвищення ефективності використання бюджетних коштів та якості надання суспільних послуг державою на основі переходу принципу утримання бюджетних установ до принципу результативності використання коштів бюджету конкретною установою.

На цей же час при припадають зміни у соціальній політиці держави: істотне підвищення заробітної плати з поступовим наближенням її розміру до прожиткового мінімуму; надання адресних пільг сім’ям з дітьми та малозабезпеченим громадянам.

Бюджетна політика 2003 р. була спрямована на досягнення збалансо­ваності бюджетів усіх рівнів, підтвердженням чого стало виконання загального фонду Державного бюджету на 100 %, Державного бюджету — в цілому на 103,3 %, зведеного бюджету — на 107,3 %.

Підготовлений в 2003 р. проект Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” ставив за мету вдосконалення бюджетного процесу та міжбюджетних відносин в Україні (посилення фінансового державного контролю за використанням бюджетних коштів; зміни в розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів).

Головною ціллю бюджетної політики в 2004 р. стало підвищення регулюючої функції бюджету в соціально-економічному розвитку країни для досягнення сталого економічного росту, підвищення життєвого рівня українського народу, забезпечення конкурентоспроможності української економіки. Відповідно до положень Програми діяльності КМУ щодо підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів необхідним стало перетворення бюджетного механізму в дієвий інструмент реалізації соціально- економічної політики України.

Україна проголосила життя та здоров’я людини найвищою соціальною цінністю. Зусилля держави спрямовано на розв’язання таких важливих проблем, як: подолання бідності, підвищення економічної активності населення, зростання заробітної плати. Слід відмітити, що останніми роками в Україні темпи росту заробітної плати перевищують темпи ВВП: у 2002 р. ВВП зріс на 4,1 %, а середня заробітна плата - на 18,4 %; у 2004 р. ці показники складали відповідно 12,1 % та 27,5 %. Соціальна спрямованість бюджетної системи стає головним напрямом бюджетної політики України, головною

80

метою якої є підвищення добробуту громадян, соціально-економічної стабільності країни, забезпечення соціальної справедливості в суспільстві.

Помітно змінюється ставлення до нематеріальної сфери, яка вважалася не продуктивною. Насправді фінансування охорони здоров’ я, освіти, соціального забезпечення визначається в якості основного чинника економічного розвитку. Як і матеріальне виробництво, соціальна сфера бере участь у створенні ВВП, тільки опосередковано. Підтвердженням цього слугує зростання видатків бюджету на соціально-культурні заходи: 15,2 % ВВП у 2004 р. порівняно з 11,2 % ВВП у 2000 р. (в тому числі по освіті ці показники складають відповідно 5,3 % та 4,2 %; по охороні здоров’я - 3,5 % і 2,87 %; по соціальному захисту та соціальному забезпеченню населення - 5,6 % та 3,5 %, по культурі і мистецтву -

0,       4 % і 0,37 %; по фізичній культурі та спорту - 0,2 % та 0,14 %; по засобах масової інформації - 0,1 % та 0,12 %) [31]. Наведені дані свідчать про підвищення питомої ваги витрат бюджетних коштів на соціально-культурні заходи, про те вона все ж залишається незначною (особливо видатки на охорону здоров’я). В той же час досвід розвинутих країн свідчить про більш значні витрати на фінансування охорони здоров’я: в США - 12% ВВП, країнах ЄС - близько 9% [31].

Крім того у 2004 р. (14 вересня) було ухвалено Постанову КМУ щодо удосконалення формули розподілу міжбюджетних трансфертів для засто­сування більш об’єктивних критеріїв при здійсненні розрахунків показників міжбюджетних трансфертів. З метою вдосконалення бюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району було розроблено проект Закону “Про врегулювання міжбюджетних відносин на рівні районів, тери­торіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань” [30]. Також у 2004 р. введено нові види додаткових залучень до бюджетів шляхом розширення типів субвенцій: соціально-інвестиційного спрямування, технологіч­них, інвестиційних. А поряд з механізмом трансфертування з метою упе­редження дефіцитності місцевих бюджетів впроваджений механізм надання позичок.

 

« Содержание


 ...  43  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я