Динаміка заборгованості окремих країн, млрд. дол.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, в світі відбувається зростання зовнішньої заборгованості. До країн із надмірним рівнем заборгованості належать ті, які протягом останніх років мали перевищення критичного значення хоча б одного з таких показників: відношення величини накопиченого боргу до ВВП становило понад 80 % або відношення величини боргу і відсоткових платежів до експорту перевищувало 220 %. У більшості країн світу величина державного боргу регулюється законодавчо. В Україні величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу ВВП. Динаміку зовнішньої заборгованості деяких країн подано у табл. 11.5.
Таблиця 11.5
|
Країни |
1985 р. |
1990 р. |
1995 р. |
2000 р. |
|
США |
224,8 |
429,6 |
688,6 |
700,0 |
|
Німеччина |
36,6 |
96,5 |
301,0 |
350,0 |
|
Бразилія |
105,2 |
115,9 |
151,1 |
180,0 |
|
Мексика |
96,9 |
93,8 |
128,3 |
150,0 |
|
Росія |
28,3 |
53,9 |
101,6 |
150,0 |
|
Китай |
16,7 |
44,9 |
100,5 |
130,0 |
|
Індія |
40,9 |
73,4 |
99,5 |
110,0 |
|
Індонезія |
36,7 |
59,4 |
96,5 |
150,0 |
|
Аргентина |
50,9 |
65,3 |
77,4 |
85,0 |
|
Швеція |
16,2 |
16,1 |
66,5 |
70,0 |
|
В цілому |
1343,4 |
2318,8 |
3192,3 |
3800,0 |
З табл. 11.5 видно, що найбільший зовнішній борг мають США; друге місце посідає Німеччина; Росія є п’ятою серед країн-боржників. Всього зовнішнім позичанням охоплено понад 200 країн.
Боргова політика нашої держави почала формуватись у 1994 - 1995 р. 3 1994 р. Україна стала одержувати кредити від міжнародних фінансових організацій, а з 1995 р. - залучати кошти на зовнішньому фінансовому ринку.
Спроби щодо створення ринку облігацій були здійснені в 1995 р. Емітентом облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) виступило Міністерство фінансів, а генеральним уповноваженим їх випуску, обслуговування і погашення - НБУ. Метою впровадження ОВДП було проголошено перехід до беземісійного фінансування дефіциту державного бюджету.
Найбільшого розвитку система внутрішнього запозичення досягла у 1997 -
1998 рр., коли щорічно мобілізовувалося на фінансування бюджетного дефіциту понад 8 млрд грн. Однак після фінансової кризи 1998 р. внутрішні запозичення зменшилися і в даний час істотного значення в мобілізації коштів не відіграють. Проблеми запозичення на внутрішньому фінансовому ринку ускладнюються недостатнім розвитком банківської інфраструктури, яка не в змозі акумулювати тимчасово вільні фінансові ресурси. У розвинутих країнах основними кредиторами держави є фізичні особи. Але в Україні залучення державою коштів від населення не відбувається через низький рівень його доходів та внаслідок недовіри до держави і до банківської системи, хоча, за оцінками експертів, на руках у населення перебуває 8 - 10 млрд. дол. США готівкою, а вклади населення в комерційних банках постійно зростають (щорічно на 35 - 50 %). Це свідчить про наявність потенційних можливостей у подальшому нарощуванні державних внутрішніх запозичень. Важливим заходом по відновленню внутрішнього фінансового ринку є переорієнтація внутрішніх фінансових позичкових ресурсів на розвиток виробництва, а не на державне споживання.
» следующая страница »
1 ... 161 162 163 164 165 166167 168 169 170 171 ... 256