На зміну орієнтації ф’ючерсних бірж з товарних ф’ючерсів на фінансові вплинула відміна золотовалютного стандарту, збільшення різких коливань фіксованих курсів між доларом США та західноєвропейськими валютами, які в свою чергу впливали на формування курсових цін цінних паперів як боргових, а саме облігацій, векселів, депозитних сертифікатів, як корпоративних акцій.
Стан фінансових ринків різко погіршився. Відтепер на ньому вже не було стабільних відсоткових ставок як основи, за допомогою якої формувалися всі інші ціни, а встановилися непостійні, рухливі відсоткові ставки.
Значний вплив на формування ф’ ючерсних ринків різних біржових товарів має монополія виробництва і збуту, система ціноутворення.
Сьогодні у світі налічується майже 200 ф’ ючерсних ринків. На біржах США 70% ф’ючерсних контрактів - нові, запроваджені за останні 10-15 років; 60% ф’ючерсного обігу становлять контракти з фінансовими інструментами.
Останніми роками біржовий ринок нафти зазнав істотних змін. Ф’ ю- черсні контракти стали надзвичайно популярними, причому їх глибина (строк дії контракту) застосовується від одного місяця до кількох років.
Сьогодні використовуються здебільшого товарні ф’ ючерси з паливно- мастильними матеріалами, металами, менше - з сільськогосподарською сировиною: пшеницею, кавою, цукром тощо.
Ф’ючерсна торгівля дозволяє не лише прискорити реалізацію товару, вона прискорює обіг вкладеного капіталу. При цьому розподіляються функції між банком та біржею. Банк, як правило, кредитує тільки частину товарної вартості, котру, як він вважає, буде повернено незалежно від кон’юнктури.
Ф’ ючерсна біржа відшкодовує різницю між відсотком за кредит і ціною реалізації товару. Ф’ючерсна торгівля дозволяє заощадити резервні фонди, що їх підприємець притримує на випадок несприятливої кон’юнктури ринку.
Підсумовуючи викладений матеріал можна зауважити, що для ф’ ю- черсної торгівлі характерними є такі функції:
■ фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром - 1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);
■ сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця поставки;
■ уніфікована якість товару;
■ зв’язок з ринком реального товару через хеджування;
■ безособовість угод, замінність контрагентів;
■ здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову) палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу контрактів.
Операції на ф’ ючерсному та опціонному ринках виконуються у спеціальних місцях — “ямах” або “пітах” (pH). Площа “ями” коливається від кількох десятків до сотень квадратних метрів. Багатокутні, як правило, восьмикутні “ями” або “піти” (ринги) мають сходинки, що спускаються до центру. Продавці та покупці розташовуються на різних сходинках “піту” - залежно від місяця поставки за контрактом. Торгівля за кожною ф’ючерсною або опціонною угодою відбувається в певному “піті” у визначений регламентом біржі час.
Зростання обсягів світової торгівлі сировиною та продовольством призвело до збільшення запасів, у тому числі сезонних товарів. Відповідно зростала маса капіталу, на який впливали несприятливі зміни цін. Це збільшувало ризик фінансових втрат власників.
Угоди на строк з реальним товаром не могли забезпечити ні достатньо надійного страхування товарного капіталу від знецінення внаслідок спаду цін, ні більш повного кредитування операцій. Цьому заважали обмежені можливості гри на зниження цін, відсутність повної уніфікації вимог до якості та термінів поставки реального товару. Хоч торгівля реальним товаром і виникла з метою зменшення ризику як для продавця, так і для покупця, однак принциповий ризик невиконання зобов’язань контракту завжди є.
» следующая страница »
1 ... 52 53 54 55 56 5758 59 60 61 62 ... 384