Дану проблему було вирішено через повну стандартизацію форвардів і організацію біржової торгівлі ними з використанням маржинальної системи клірингових розрахунків. Повністю стандартизований форвард був геніальним винаходом торговців. Стандартні параметри щодо кількісних та якісних характеристик були визначені, виходячи із оптимальних розмірів партій товарів, які могли доставлятися різними видами транспорту. Місцями доставки товарів були визначені сертифіковані склади, розміщені у фінансових, транспортних центрах, портах тощо. Саме так виникає не лише новий інструмент - ф’ючерсний контракт - але й унікальний ринок, який репрезентує учасникам майбутні спотові ціни, або ф’ючерсні ціни futures prices).
Ставлення держави до біржової торгівлі визначається конкретними історичними умовами, інтересами різних соціальних груп, економічною ситуацією, традиціями тощо.
Від самого їх зародження біржі у країнах континентальної Європи функціонують під контролем держави. При надмірній спекуляції і маніпуляціях з цінами, особливо коли це зачіпало життєві інтереси виробників та торговельного капіталу, уряди ряду країн закривали біржі. Так було у 1896 р. в Німеччині, у 1903 р. - в Австрії, коли заборонили торгівлю ф’ючерсами на зернові та олійні культури (в той же час тривала торгівля ф’ючерсами на цукор, каву, бавовну, кольорові метали), в 1987 р. - в Гонконгу, коли заборонили проведення операцій з цінними паперами.
У США реальний державний контроль та нагляд за біржовою торгівлею встановлюється з 1933 р. Саме тоді запроваджуються державні Комісії з контролю за ф’ючерсними та фондовими ринками, приймається Закон “Про товарні біржі”. Сьогодні законодавство США включає Закон “Про ф’ючерсні контракти на зерно” (1922), Закон “Про товарні біржі” (1936), Закон “Про Комісії з ф’ючерсної торгівлі товарами” (1974), Закон “Про ф’ючерсну торгівлю” (1976, 1982, 1986, 1989, 1991 рр.)[129]. Автори вказаної монографії всебічно дослідили повноваження Комісії з ф’ючерсної торгівлі, які включають реєстрацію або виключення зі списків учасників ф’ючерсної торгівлі, вироблення та публікацію правил біржової ф’ючерсної торгівлі та відповідних змін до них, контроль за нормальним функціонуванням ринку, дотриманням умов контрактів, забезпечення фінансової відповідальності учасників торгівлі тощо.
§ 14.2.
Регулювання ф’ючерсної торгівлі у США
Ф’ючерсні ринки США близько п’ятдесяти років з моменту заснування практично не регулювалися державою. Кожна біржа встановлювала свої правила. Так було до Громадянської війни між Південними та Північними штатами. Після війни ціни на сировинні товари різко впали. В цьому виробники звинуватили біржових спекулянтів. У результаті уряд штату Іллінойс у 1867 р. заборонив ф’ючерсні угоди. У цьому ж році за укладання таких угод, які, незважаючи на заборону, продовжували існувати в Чиказькій торговельній палаті, було заарештовано сім її членів. Невдовзі біржовиків було звільнено з-під варти, а через рік цей закон було скасовано.
З того часу до Першої світової війни всі спроби ввести законодавчі обмеження щодо здійснення ф’ючерсних операцій успіхом не увінчалися. Однак уряд не полишав надій на створення відповідного законодавчого акту. Першим кроком був Закон “Про ф’ючерсну торгівлю бавовною” від 1916 р., другим - Закон “Про ф’ючерсну торгівлю” від 1921 р., який, після визнання його неконституційним, у 1922 р. було перероблено на Закон “Про зернову ф’ ючерсну торгівлю”. Уже в цьому законі було дано визначення контрактного ринку (офіційної назви ф’ючерсного ринку), засновано Адміністрацію по зернових ф’ючерсних контрактах в рамках департамента сільського господарства. Цим законом було дозволено Адміністрації спостерігати за торгами не лише Чиказької, але й інших дев’яти існуючих тоді бірж, збирати дані про активність ринку, перевіряти книги та рахунки членів біржі.
» следующая страница »
1 ... 196 197 198 199 200 201202 203 204 205 206 ... 384