У1992 р. в Україні було створено бюджетне управління Міністерства фінансів, а з червня 1993 р. введено в дію нову систему фінансування витрат бюджету в межах доходів, що надійшли. Практику обліку витрат бюджетних організацій комерційними банками було ліквідовано, ним почали займатися структури Міністерства фінансів, а Національний банк України (НБУ) став єдиним емісійним центром. У жовтні 1993 р. в Україні на рівні обласних фінансових управлінь було створено систему секторів з виконання державного бюджету.
Створення і розвиток банківської системи України відбувалися поетапно:
1) 1988-1990 рр. — створення, прототипу системи українських комерційних банків у складі банківської системи СРСР;
2) 1991 р. — перше півріччя 1992 р. — перереєстрація українських комерційних банків і початок формування банківської системи України як незалежної держави;
3) друге півріччя 1992 р. — 1993 р. — розвиток банківської системи України на етапі становлення економічного й політичного суверенітету держави;
4) 1994 — 1996 рр. — розвиток банківської системи України на першому етапі реалізації курсу радикальних економічних реформ монетарними методами в період зміцнення економічного суверенітету держави;
5) з 1997 р. — розвиток банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи, поступовий перехід до поєднання монетарних методів управління економікою з її структурним реформуванням.
Перший етап в історії створення українських комерційних банків пов’язаний зі спробою державного (директивного) реформування банківської системи колишнього СРСР за здійснення курсу на перебудову економіки, проголошеного урядом Радянського Союзу. На цьому українські комерційні банки реєструвалися в Москві як:
— комерційні банки, створені на основі установ державного банку СРСР:, що продовжували діяти зі статусом державних банків («Промінве- стбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», Ощадбанк і «Укрексімбанк»);
— галузеві й відомчі комерційні банки чи банки міністерств («Мон- тажспецбанк»—Мінмонтаж УРСР, «Укрпостачбанк»—Держпостач УРСР, «Трансбанк» — Мінтрансбуд та ін., усього — понад 15 банків);
—філії великих російських комерційних банків («Інкомбанк», «Столичний» та ін.);
— державні й кооперативні комерційні установи, що мали право здійснювати банківську діяльність (понад 20 установ і організацій).
Другий етап почався у 1991 р., незабаром після проголошення незалежності України, — перереєстрація комерційних банків в Українській книзі реєстрації банків. При цьому в більшості комерційних банків відбулися істотні зміни складу їх засновників. Державні комерційні банки (у тому числі «Промінвестбанк», АКБ «Україна», «Укрсоцбанк» та ін.) були акціоновані їх персоналом і окремими клієнтами.
Третій етап пов’язаний зі створенням нових банків, що залучають значний приватний капітал, капітал спільних і малих підприємств, акціонерних товариств тощо. Цей період в історії України як незалежної держави пов’язаний з появою і подоланням об’єктивних економічних труднощів перших кроків на шляху до створення ринкової економіки в умовах несприятливої зовнішньої економіко-політичної ситуації, крім того, із затримками на рівні уряду в прийнятті рішень і втіленні непопулярних макроекономічних рішень, непослідовністю в проведенні економічних реформ та ін. У цей час на тлі розвитку жорстокої” інфляції з ознаками гіперінфляції та обвального скорочення обсягів виробництва в Україні було створено значну кількість дрібних комерційних банків, орієнтованих на обслуговування попиту на короткотермінові кредити для торгівлі та здатних отримувати прибуток від гри на інфляційних процесах в економіці. Протягом 1993 р. в Україні було створено до сотні дрібних, так званих «кишенькових» комерційних банків такого типу.
» следующая страница »
1 ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24 ... 233