Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями наведена нижче:
Рис. 4.1. Порядок здійснення розрахунків платіжними дорученнями
1 — укладання комерційної угоди-контракту; 2 — відвантаження продукції, товарів, здача робіт, послуг; 3 — передача платіжного доручення на право списання суми платежу; 4 —виписка з поточного рахунка про списання грошових коштів; 5 — платіжне доручення (повідомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача; 6 — виписка з поточного рахунка про зарахування платежу.
Поряд із звичайними дорученнями приймаються доручення, гарантовані банком.
Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тоді, коли одержувач не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі та їх можна перераховувати тільки через підприємства зв’язку.
При цьому до всіх примірників гарантованого доручення додається відповідно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням мети переказу. Крім того, підприємство подає відділенню зв’язку заповнені бланки переказів.
Після перевірки правильності оформлення такого доручення його сума списується банком з рахунка платника і депонується на рахунку «Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями».
Платіжна вимога-доручення може застосовуватись у розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Вона складається з двох частин: верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.
Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше, ніж у двох примірниках.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами (від руки чи із застосуванням технічних засобів — незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.
Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-дору- чення.
Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.
Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.
Рис.4.2. Порядок здійсення розрахунків із платіжними вимогами-дорученнями
Де: 1 — комерційна угода із зазначенням форми розрахунків — платіжними вимогами-дорученнями; 2 — відвантаження товару, продукції або передача робіт, послуг; 3 — документи на відвантаження або передачу і платіжні вимоги доручення, відправлені або вручені покупцю; 4 — покупець дооформлює платіжні документи і здає в свій банк на оплату; 5 — банк покупця здійснює платіж із врученням виписки про це із його поточного рахунка і надсилає документи до банку постачальника; 6 — банк постачальника здійснює зарахування коштів на рахунок свого клієнта з врученням виписки про це з його поточного рахунка.
Оплата ПДВ може бути з акцептом і без акцепту. Платник повністю відмовляється від оплати ПДВ у таких випадках: 1) коли надійшли товари, які не було замовлено; 2) коли не погоджено ціни товару; 3) коли товари надійшли не на погоджену адресу тощо. Можливі випадки часткової відмови від оплати: 1) коли поряд із замовленими надійшли товари, що не було замовлено; 2) коли частина товарів, що надійшли, є недоброякісною та некомплектною тощо. Про відмову від акцепту платник повинен повідомити банк і постачальника з зазначенням причин. Якщо причини відмови від акцепту є недостатньо обґрунтованими, банк може її не прийняти.
» следующая страница »
1 ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73 ... 278