Банківська справа

При розрахунку коефіцієнтів використовують поняття «капітал», яке складається з:

•                 оплаченої частини акціонерного капіталу, нерозподіленого прибут­ку, а також загальних або передбачених законом резервів (основний капітал);

•                 інших видів капіталу, що також можуть бути використані при розра­хунку коефіцієнта (додатковий капітал). До них відносяться резерви переоцінки вартості основних коштів, загальні резервні відрахуван­ня на покриття можливих у майбутньому збитків за кредитами, а та­кож різного роду боргові інструменти, що мають субординований ста­тус відносно інтересів вкладників.

Один із головних напрямків банківського нагляду — визначення якості активів, що передбачає виявлення таких зі них, які не можуть бути стяг­нені або реальна вартість котрих нижче зазначеної в банківській звітності. Для цього здійснюється ряд заходів, зокрема:

•                 інспекторська перевірка на місці;

•                 класифікація проблемних кредитів, що заснована на аналізі можли­вості їх повернення (робиться інспекторами, що мають достатню ква­ліфікацію для здійснення оцінки кредитів та інших видів кредитних інструментів);

•                 встановлення кількісного (об’єктивного) рейтингу загальної якості активів банку відповідно до системи CAMEL, оцінка достатності ре­зервних відрахувань банку на покриття збитків за кредитами;

•                  перевірка банківської установи на місці інспекторами, спеціально підготовленими у сфері кредитного аналізу (оцінки кредитів), з ме­тою здійснення детальної оцінки діяльності банку.

Третім компонентом системи рейтингу CAMEL є управління. Як пра­вило, управління оцінюють в останню чергу, тому що при цьому узагаль­нюють інші важливі компоненти аналізу. Зрозуміло, що методи управлі­ння необхідно оцінювати суб’єктивно, і для цього не можна використо­вувати коефіцієнтні показники (як за іншими компонентами системи CAMEL).

Оцінювати управління починають з огляду на ефективність роботи банку. Банки з якісним управлінням мають адекватний розмір капіталу, достатню якість активів, достатні надходження і належний рівень ліквідності.

Не менш важливо при оцінці методів управління проаналізувати бан­ківську політику і його організаційну структуру, включаючи систему кон­тролю. Політика банку визначає курс за основними напрямками банківсь­кої діяльності (наприклад, надання кредитів, участь у валютно-фінансо­вих операціях, управління ліквідністю) і, таким чином, є основою для прийняття управлінських рішень менеджером банку.

Системи і методи контролю забезпечують ефективне дотримання ос­новних напрямків політики банку. Керівництво банку також підлягає оцінці з позиції дотримання банком установлених законів і правил, вклю­чаючи своєчасне надання достовірних звітів у НБУ.

Четвертим компонентом системи рейтингу CAMEL є оцінка надход­жень банку, тобто того, який прибуток приносить банк.

Банкам необхідно бути прибутковими для того, щоб збільшувати свій капітал. Незважаючи на те, що новий капітал банку може надходити із зовнішніх джерел, наприклад, у результаті випуску нових акцій або гро­шової ін’єкції з боку його власників, значна частина нового капіталу над­ходить за рахунок прибутків. Ці надходження банку становлять собою цінність тільки тоді, коли вони не витрачаються, адже банк, який випла­чує велику частину свого прибутку як дивідендів, не забезпечує збільшен­ня свого капіталу.

Надходження, як і капітал, можна розрахувати кількісно за допомо­гою коефіцієнтів. Найбільш широко використовують коефіцієнтний по­казник рентабельності банку — повернення (віддача) на середню вартість активів. Його розраховують як відношення суми прибутку після сплати податків до вартості активів, за якими він був отриманий.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 253 254 255 256 257 258259 260 261 262 263  ... 278