Банківська справа

За товари та послуги, що імпортуються українським підприємствам і організаціям, виконання акредитивної форми здійснюється таким чином: українські підприємства надають в уповноважений банк заяву на відкрит­тя акредитива на бланку встановленої форми в трьох примірниках. Заява

повинна бути підписана двома посадовими особами, уповноваженими від імені даної організації підписувати доручення банку, здійснювати платежі за кордон. Ця заява скріплюється печаткою підприємства.

У тих випадках, коли сума акредитива виражена в валюті контракту, а платіж передбачено в іншій валюті, в заяві в цьому випадку повинен бути вказаний курс перерахунку або спосіб визначення цього курсу (на яке число

і  на якому валютному ринку).

Виконуючим банком при акредитивній формі розрахунків по імпорт­них операціях може бути або український банк, що отримав таке доручен­ня, або іноземний банк.

У разі, якщо розрахунки здійснюються вітчизняним банком, то він після перевірки отриманих від іноземного банку товаророзпорядчих та інших документів, оформлених іноземною фірмою-експортером, здійснює платежі в терміни, визначені в акредитиві.

Вказані документи видаються наказодавцю акредитива за генеральним дорученням для перевірки та отримання імпортних товарів.

Якщо акредитив виконується іноземним банком, то отримані украї­нським банком товаророзпорядчі та інші документи перевіряються і пере­даються (під зобов’язання) протягом трьох робочих днів з дня їх отриман­ня від іноземного банку підприємству-імпортеру.

Якщо іноземний банк, що виконує акредитив, знаходить розбіжності в наданих йому експортером документах, то він інформує про наявні зау­важення український банк, а останній без затримок повідомляє про це підприємство-наказодавець акредитива, який зобов’язаний протягом п’яти робочих днів повідомити банк про своє рішення щодо можливості прий­няття по акредитиву документів із вказаними розбіжностями. Після на­правлення запиту організації-наказодавцю український банк (після отри­мання згоди на приймання документів з розбіжностями або неотримання заперечень) повідомляє протягом п’яти робочих днів за телеграфом іно­земному банку про згоду на здійснення платежу (або на акцепт виставле­ної експортером тратти при наданні комерційного кредиту).

Якщо ж організація-наказодавець своєчасно відмовиться від прийняття по акредитиву документів із розбіжностями, то вітчизняний банк інфор­мує телеграфом про це іноземний банк і виконавця, а якщо іноземний банк уже здійснив сплату бенефіціару (експортеру), то вітчизняний банк вима­гає повернення цих сум із відсотками.

Переваги та недоліки даної форми розрахунків є такими.

Акредитивна форма розрахунків найбільш вигідна експортеру, тому що являє собою тверде і надійне забезпечення платежу, отримане, як прави­ло, до початку відвантаження. Здійснення платежу по акредитиву не по­в’язано зі згодою покупця на сплату товару. Крім цього, експортер має можливість отримати платіж по акредитиву максимально швидким спо­собом, а в ряді випадків — до прибуття товару в пункт призначення. На­решті, бенефіціар може отримати під забезпечення акредитива кредит бан­ку, що особливо важливо, якщо він є посередником.

Водночас акредитив вважається найбільш складною формою розра­хунків для експортера, так як отримання платежу пов’язане з правильним оформленням документів і своєчасним поданням їх у банк. Встановлюю­чи жорсткі умови до оформлення документів з точки зору відповідності їх умовам акредитива, банки захищають інтереси імпортерів, так як діють на підставі їх інструкцій.

Основним недоліком акредитивної форми розрахунків для контр­агентів є, по-перше, певні затримки обігу документів через банки і, по­друге, висока вартість акредитива. За проведення операції (відкриття, аві- зування, підтвердження, прийом і перевірку документів по акредитиву тощо) банки утримують комісію, що залежить від суми акредитива.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 193 194 195 196 197 198199 200 201 202 203  ... 278