Банківська справа

Як ми вже зазначали, не тільки підприємства можуть виписувати век­селі. Банки, відповідно до Положення «Про операції банків з векселями», теж мають можливість здійснювати розрахункові операції з векселями. При наявності у банку кредиторської заборгованості він може оформити її за допомогою векселя. При цьому складається договір про випуск простих (фінансових) векселів між клієнтом і банком: клієнт зобов’язується пере­рахувати в оплату векселя визначену суму грошей, а банк — оплатити власні векселі за настанням встановленого терміну.

При складанні переказного векселя, як правило, беруть участь три осо­би. Крім векселедавця (трасанта), що виступає як особа, яка віддає наказ платити, і першого набувача (ремітента), особи, на користь якої видається вексель, учасником операції є платник (трасат) — особа, якій дається на­каз платити за векселем. До настання терміну платежу трасат повинен дати згоду (акцепт) на оплату векселя. Видача векселя на користь ремітента на трасата називається ремітуванням стосовно першого набувача векселя (ре­мітента) і трасуванням стосовно платника (трасата).

Наприклад, підприємство «Старт» є боржником товариства «Фініш», а фірма «Марафон» є боржником підприємства «Старт». У цьому випадку підприємство «Старт» виписує вексель на користь товариства «Фініш» на фірму «Марафон» за таким зразком: «Платіть наказу товариства «Фініш». Фірма «Марафон» повинна письмово підтвердити шляхом акцепту прий­няття векселя до платежу. З цього моменту особа, яка акцептувала вексель, стає платником за даним векселем.

Число учасників при складанні переказного векселя може бути скоро­чене до двох. Згідно зі ст. 3 УВЗ вексель може бути виданий наказу самого векселедавця, тобто з формулюванням типу: «Платіть наказу нашому влас­ному». На відміну від простого векселя, що видається боржником на кре­дитора, переказний вексель з двома учасниками видається кредитором на боржника на свою користь. За необхідності цей вексель може бути переда­ний іншій особі.

Відповідно до ст. 3 УВЗ переказний вексель може бути виданий на са­мого векселеотримувача, тобто при складанні векселя векселедавець (тра­сант) віддає наказ самому собі здійснити платіж. Оформлення такого век­селя рівнозначне оформленню простого векселя.

2.   Вексельні позики

Обліковий (дисконтний) кредит. При обліку векселів банк фактично купує у клієнта вексель (зобов’язання третьої особи), одержувачем коштів за яким до дисконту векселя банком був його клієнт. Під час дисконтної операції останній отримує від банку грошові кошти під облікований век­сель як кредит, який буде сплачений векселедавцем у строк, встановлений у векселі, але одержувачем цих коштів вже стає банк. Передача банку век­селя здійснюється шляхом індосаменту, тобто передавальним надписом на векселі, який містить доручення власника векселя банку отримати на­лежну оплату за векселем. Таким чином, клієнт рефінансує в банку віддані третій особі в кредит кошти. Кредитна установа за необхідності може ре- фінансувати цей вексель у Центральному банку. Ціна купівлі векселя ста­новить собою його номінальну вартість за виключенням ставки за обліко­ву позику.

Обов’язковою умовою при дисконті векселів є їх висока ліквідність. Оскільки у вітчизняній практиці вони виставляються на термін не більше 90 днів, то дисконтний банківський кредит є короткостроковим. Сутність облікових операцій полягає в тому, що відпуск товару в кредит під вексель (комерційний кредит) при дисконті перетворюється на банківський кре­дит, а кредитором для покупця товару в кредит стає банк, якому прода­вець індосував (передав індосаментним надписом) вексель покупця. При дисконтному кредиті векселі повинні мати не менше двох надписів, тобто векселедавця і першого векселеодержувача.

Дана операція здійснюється на підставі договору (див. дод. 8).

 

« Содержание


 ...  141  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я