Для навчального закладу, що має тенденцію розвитку і ставить стратегічні цілі свого розвитку, особливий інтерес має третя група-відновлювані ресурси. Вони в залежності від об'ємів дозволяють ВНЗ забезпечити як мінімум стабільне положення на ринку освітніх послуг на відносно тривалий період (більш за один навчальний рік), з іншого боку - розширити свої компетенції і можливості, в т.ч. і на довгострокову перспективу. У цій групі можна виділити основні види таких ресурсів, що безумовно роблять вплив на досягнення стратегічних цілей ВНЗ: грошові; матеріально-технічні; кадрові.
Під грошовими відновлюваними ресурсами розуміються вільні кошти навчального закладу, що залишаються в короткостроковий період планування, після витрат грошових ресурсів, які забезпечували освітню
діяльність. До них також відносяться цільові грошові накопичення, фонд матеріального стимулювання персоналу. Перша їх особливість полягає в тому, що вільні грошові кошти слід розглядати як відновлюваний ресурс. Цілеспрямовані витрати їх на розвиток матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, інформаційних ресурсів зрештою могуть успішно вирішувати задачу подальшого зростання грошового доходу за рахунок збільшення студентського контингенту (зокрема платної форми навчання, в т.ч. іноземців), розширення переліку платних освітніх послуг, об'ємів виконуваних наукових робіт тощо. Друга особливість полягає в тому, що тільки ці ресурси є ключовими універсальними, тобто такими, що дозволяють оперативно або стратегічно підсилювати (збільшувати, якісно покращувати) решту всіх видів ресурсів. Вони можуть акумулюватися ВНЗ для виконання крупного стратегічного проекту в майбутньому, або планово витрачатися з тією ж метою. Третя їх ознака - це стимулююча роль для посилення інших ресурсів: поліпшення якісного складу викладацьких і наукових кадрів; розвитку нових напрямів (галузей) освітньої або/та наукової діяльності, стратегічно необхідних для ВНЗ; розвитку матеріально-технічної і інформаційної бази з метою поліпшення умов праці викладача і навчання студента.
Серед видів відновлюваних матеріально-технічних ресурсів слід виділити ресурс інфраструктури (як основний) і ресурс обладнання (додатковий). Оптимальне планування графіку навчального процесу для окремих підрозділів (кафедр, факультетів) і в цілому для ВНЗ дозволяє звільнити окремі аудиторії, класи, лабораторії. Це вже є безперечним стратегічним ресурсом ВНЗ, що дозволяє підсилювати інші види ресурсів. Так, наявність частини вільного аудиторного і лабораторного фонду дозволяє збільшувати контингент студентів, розширювати спектр освітніх послуг (зокрема платних), напрямів підготовки, форм навчання, а також здавати надлишки фонду в короткострокову оренду. З іншого боку, вільний лабораторний фонд з обладнанням, комп'ютерні класи можуть бути використані для виконання науково-дослідних робіт, грантів. Вирішення цих задач, у свою чергу, приведе до збільшення грошових доходів, які знову можна прямувати на потреби інфраструктури, оновлення устаткування.
Аналогічно при звільненні частини житлового фонду студентських гуртожитків і переобладнанні його у житловий фонд для педагогічного складу, наукових співробітників, аспірантів можуть вирішуватися
проблеми кадрових ресурсів. Створення резерву житлового фонду дозволить ВНЗ привертати висококваліфікованих фахівців, особливо іногородніх, для постійної роботи в університеті. Так за рахунок цього виду ресурсу можуть вирішуватися завдання довгострокового поліпшення кадрового і інформаційного ресурсів.
Наявність власних лікувально-профілактичних та оздоровчих підрозділів, палаців студентів, спортивних комплексів, підрозділів громадського харчування є суттєвим резервом поповнення грошового ресурсу. Вказані підрозділи мають право на реалізацію платних послуг (в т. ч. орендних), що дає можливість значно зменшити дотаційні витрати базового ВНЗ на їх діяльність, або за умови їх успішної фінансової діяльності приносити університету доход. Очевидно, що цей чинник також може побічно істотно впливати на розвиток кадрового і частково інформаційного ресурсів. Крім цього, повинно враховувати важливість їх функціонування з точки зору покращання соціально-побутових умов праці співробітників та навчання студентів, охорони здоров'я, культурно-виховних аспектів розвитку особистості, взагалі іміджу університету, в якому є бажання вчитися та працювати. В умовах жорсткої і постійно зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг ресурси інфраструктури мають стратегічне значення, що формує частину стійкого позитивного іміджу ВНЗ.
» следующая страница »
1 2 3 45 6