Для запобігання негативним наслідкам безробіття серед молоді в межах Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 рр. вироблені пріоритетні напрями роботи в цій сфері, серед яких: оптимізація мережі навчальних закладів відповідно до потреб економіки; удосконалення механізму формування державного замовлення в системі вищої і професійно-технічної освіти з метою забезпечення потреб економіки у фахівцях і кваліфікованій робочій силі та підтримки вразливих верств населення; післядипломна освіта; професійне навчання персоналу на виробництві.
На наш погляд, заходи щодо подолання молодіжного безробіття повинні також включати пільгове оподаткування підприємств, що приймають на роботу молодих фахівців. На правах пільгового оподаткування мають здійснювати свою діяльність підприємства, де від 30 до 40% працюючих становлять випускники навчальних закладів усіх рівнів акредитації, які не мають досвіду роботи. Такий захід буде сприяти працевлаштуванню найменш привабливої для роботодавців частини робочої сили, прийом на роботу якої пов'язаний з додатковими витратами на навчання. У разі пільгового оподаткування ці витрати будуть компенсовані низькими податковими відрахуваннями. Також цей захід буде сприяти зниженню віку виходу на пенсію та стимулювати достроковий вихід на пенсію, а також полегшить перехід від навчального закладу до роботи. У зв'язку із цим варто вжити заходів щодо вдосконалення якості та структури освіти, зробити її адекватною вимогам до робочої сили на сучасному ринку праці, забезпечити більшу адаптаційну здатність молоді до технологічних і економічних змін.
2.Подолання регіональної диференціації в рівнях зайнятості.
Пільгове оподаткування регіонів з високим рівнем безробіття дасть змогу залучити в них капітали, приплив яких зумовить розширення господарської діяльності, а разом з тим і створення нових робочих місць. Ця міра, як ми вважаємо, ліквідує існуючу диференціацію регіональних ринків праці, а також зменшить розбіжності в соціально-економічному розвитку регіонів у цілому.
Для стримування збільшення безробіття в регіонах з критичною ситуацією на ринку праці необхідно підвищити мобільність робочої сили. Однак, на наш погляд, застосування подібного заходу в сучасних економічних умовах є неприйнятним, оскільки відплив населення з регіонів з високим рівнем безробіття в регіони, де рівень безробіття відносно нижчий, може обернутися для перших демографічною кризою, а для других - зростанням рівня безробіття. У цій пропозиції немає важеля пом'якшення можливих негативних наслідків.
3. Допомога безробітним, що не мали роботи протягом тривалого періоду часу. Особливого значення цей напрям набуває для ринку праці України, де зафіксовано збільшення тривалості терміну пошуку роботи.
У безробітних, які не мають роботи протягом тривалого періоду часу, є свої специфічні проблеми при пошуках роботи. Вони втратили звичку працювати й мотивацію до праці, у них немає послужного списку виконуваної роботи, і тому не становлять інтерес для роботодавців. Як правило, їх освітній рівень і кваліфікація невисокі.
Чим більш тривалий період безробітні шукають роботу, тим більше вони втрачають свої професійні навички і кваліфікацію, і тим менш привабливими вони стають для роботодавця. Це їх деморалізує, і вони вже не так енергійно шукають роботу або взагалі перестають це робити.
Незадоволеність людини умовами зайнятості, термінами й розміром оплати праці виявляється в її незацікавленості у високоефективній і сумлінній праці. Існуючий в Україні рівень заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму не може виступати стимулом до підвищення продуктивності праці. Для того, щоб підвищити мотивацію найманого робітника до продуктивної праці, необхідно на всіх рівнях регулювання зайнятості сформувати стійкий прямий зв'язок між підвищенням продуктивності праці й рівнем задоволеності потреб людини.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10 11