В умовах сучасної ринкової економіки, яка характеризується наявністю великої кількості не тільки малих і середніх підприємств, але й монополізованих комплексів, ринкове саморегулювання доповнюється і формується в механізм цілеспрямованого макроекономічного регулювання. При цьому зусилля держави концентруються на недопущенні монополізму, контролі за реалізацією антимонопольного законодавства, на стимулюванні передових технологій.
У моделі державного регулювання економіки США широко використовується система державних замовлень. Фактично через систему державних замовлень створено такі галузі, як атомна, аерокосмічна промисловість, електротехнічна та інші. Дві третіх державних замовлень розміщується у виробництві засобів зв 'язку, телекомунікації, електроніки, енергетики тощо. Основним інструментом державно-монополістичного господарювання та регулювання замовлень державою є федеральна контрактна система.
У регулюванні ринку США важливу роль відіграє кредитно-грошове регулювання. Цю функцію виконує центральний банк США (Федеральна Резервна Система).
Основними методами регулювання ринку центральним банком є регулювання розмірами банківських резервів і маніпулювання обліковими ставками. Центральний банк є емісійним центром США і виконує функцію управління державним боргом. Важливе місце в регулюванні ринку США відводиться фіскальній політиці [6].
Таким чином, пряме і непряме втручання держави в економічне життя США ґрунтується на системі теоретично обґрунтованих і перевірених господарською практикою методів і важелів, які є універсальними.
Для України доцільно застосувати досвід фіскальної політики США, сутність якої полягає у встановленні оптимального державного оподаткування і державних витрат з таким розрахунком, щоб вони допомагали вирівнювати коливання економічного циклу, сприяли високому рівню зайнятості, обмежували інфляцію. Розробити заходи регулювання економіки, що здійснюється за залишковим принципом, тобто регулюються ті аспекти відтворення, які не піддаються ефективному регулюванню на основі вільної конкуренції.
Моделі азіатських країн
Азіатська модель державного регулювання національної економіки відрізняється найбільш тісною взаємодією держави і підприємницьких структур. Ринковий механізм азіатських країн формується на основі правового державного регулювання, яке спирається на історичні, культурні, національні традиції. У них відсутнє прагнення до універсалізації, домінує свобода у виборі форм і засобів розвитку. У зв' язку з цим проаналізовано ряд моделей.
Японія належить до країн, у яких оптимально поєднуються регулююча роль держави з функціонуванням механізмів ринку. Особливістю економіки Японії є те, що основою її ринкового господарства є державно-корпоративні структури. В зв' язку з цим, незважаючи на порівняно невелику питому вагу державної власності, сучасна японська економіка відрізняється від країн Європейського союзу і економіки США значно вагомішою роллю державної участі.
В Японії склалася розвинута система державного програмування. Для виконання функції регулювання розробкою і реалізацією макроеконо-мічних проектів створена система органів програмування і регулювання, підпорядкованих Економічній Консультативній Раді.
Ефективність державного регулювання економіки в Японії забезпечується наявністю „напів-урядових організацій", які уособлюють злиття бізнесу і державного апарату.
В Китаї основні економічні функції держави зводяться до формування наукової стратегії і формування народногосподарських планів в цілому; узгодження регіональних і галузевих планів та господарських зв' язків; активного впливу на економічне ринкове середовище через розробку нормативних актів, удосконалення системи цін, податків, кредитів; складання планів розвитку науки, техніки і їх активного впровадження у виробництво; сприяння розширенню дії внутрішнього і зовнішнього ринків, включення в їх сферу підприємств, надання їм необхідної інформації про кон' юнктуру ринків, можливості економічного співробітництва [2, 3].
» следующая страница »
1 2 3 45 6