1С |
і цінності людини культури, суспільства
ЗМІСТ ПОТРЕБ І
Закон піднесення потреб: розвиток продуктивних сил, виробничих відносин неминуче зумовлює піднесення рівня потреб населення
Рис. 5.10 - Фактори, що визначають зміст потреб людини
Підвищення освітнього рівня сприяє не тільки зростанню продуктивності праці та розвитку особистості, а й змінює її ставлення до умов і організації праці, режиму роботи, міжособових відносин, стилю керівництва.
В історії суспільства потреби є наслідком розвитку виробництва. У процесі трудової діяльності люди пристосовують об'єкти, речі до своїх потреб. Тому потреби людини тісно взаємопов'язані та багато в чому визначаються змістом розвитку суспільного виробництва і розподілу його результатів. При цьому діє закон піднесення потреб, сутність якого полягає в тому, що розвиток продуктивних сил, виробничих відносин неминуче зумовлює піднесення рівня потреб населення. Це означає, що під впливом розвитку продуктивних сил суспільства,
73
науки і культури відбувається не тільки кількісне збільшення потреб, а і якісні їх зміни, зникнення одних і виникнення інших потреб більш високого порядку.
5.4. Базові установки та індикатори поведінкової
активності
Кожен працівник фірми є індивідуальністю і так або інакше розкривається в особистих поведінкових контактах. Базові характеристики особистісного "Я" усвідомлюються працівником фірми передусім як установки на певний прояв ділової поведінки. Вони виражають залежність від власних бажань ("хочу"), від своїх можливостей ("можу"), від певних зобов'язань ("треба"), від зусиль щодо їх виконання у досягненні цілі ("прагну").
Розуміння установок особистості в різній їх комбінації дає змогу пояснити протиріччя в її свідомості, які виникають внаслідок їх неузгодженості. Саме це і створює внутрішнє "поле напруженості' особистості. Воно може бути позитивним тоді, коли особистість прагне проявити свою потребу у творчій самореалізації передусім через установку "хочу" і коли для цього є усі необхідні умови (творча робота, підтримка керівника, взаєморозуміння співробітників, організаційні стимули).
Активність особистості проявляється у її прагненні творчо реалізувати себе у привабливих видах робіт. Це гармонізує установки "хочу" і "прагну". Якщо ж цього не відбувається, якщо особистість не може проявляти свої творчі здібності, то її установка "прагну" гасне у формальному ставленні до роботи.
У цьому випадку установка "прагну" проявляється на емоційно- вольовій основі, актуалізуючи ресурси особистості. У працівника виникають мотиви: "докопатися до основної причини", "знайти оптимальне рішення", "намітити перспективу", "допомогти фірмі", "отримати задоволення", "заслужити визнання", "бути ключовою фігурою". Це модель творчої самореалізації особистості у її діловій поведінці (рис. 5.11).
74
"Можу"
Рис. 5.11 - Модель творчої самореалізації особистості в її діловій поведінці
Прямо протилежна модель ділової поведінки особистості виникає тоді, коли в її свідомості змагаються установки "треба" і "хочу", але перша домінує. Це протиріччя пробуджує негативне "поле напруженості". Але воно може "наповнитись" такими мотивами, які полегшують виконання непривабливих завдань ("поступово втягуєшся в роботу", "не хочеш підпадати під критику", "не хочеш вступати у конфлікт з іншими", "працювати все одно потрібно" і т.д.). Вони допомагають працювати тоді, коли потреба у творчій самореалізації виявляється заблокованою. Тому установка "треба" тягне за собою і установку "можу", підкріплюючи її зсередини. У цьому випадку установки "прагну" відтворюються на раціонально-вольовій основі (див. рис. 5.12).
» следующая страница »
1 ... 40 41 42 43 44 4546 47 48 49 50 ... 156