Історії держави і права зарубіжних країн

У цю ранню епоху виникає рабство, переважно за рахунок військовополонених, оскільки з часу виникнення Рим майже по­стійно вів війни з сусідами. Даних про кількість рабів і їхнє стано­вище в ті часи не виявлено. Можна лише сказати, що рабів було порівняно небагато і рабство мало патріархальний характер — раби вважалися "нижчими" членами сім'ї (famulus). Права голосу раби, як і жінки, діти та чужинці, у вирішенні справ сім'ї, роду, общини не мали.

Отже, найпершою основною ланкою суспільства був рід (gens). Справи роду вирішувалися на зборах роду, до складу яких входили всі члени роду (чоловічої статі). Очолював рід виборний старійши­на ^rinceps gentis). Разом з майновою і соціальною диференціа­цією владу в родах захоплюють найбагатші впливові люди, з сере­довища яких і обираються старійшини. Так формувалась спадкова аристократія з її привілейованим становищем. За нею закріплюєть­ся назва патриції. Згодом патриціями стали називати всіх повно­правних римлян — членів 300 родів. Кількість членів роду не була однаковою. У складі роду Фабіїв у VI ст. До н. Е., наприклад, на­лічувалось понад 300 воїнів. Рід Клавдіїв разом із жінками і клієн­тами становив майже 5 тис. Осіб.

Крім повноправних громадян-патриціїв у складі римського на­селення були ще клієнти та плебеї.

Клієнти (лат. Сlіеntіs — вірний, слухняний). Вірогідно, ця со­ціальна верства утворилася, зокрема, з чужинців, відпущених на волю рабів, незаконнонароджених дітей. Клієнти перебували в особистій і спадковій залежності від повноправних римлян — так званих патронів ^tones). Клієнтів у патрона могла бути необме­жена кількість — від декількох до кількох десятків чи сотень. Клієнт діставав від патрона землю, худобу, інвентар, входив у сім'ю патрона на правах молодшого члена, брав участь у релігій­них, сімейних і родових обрядах, святах, йшов разом з патроном на війну (проте у війську не служив), був зобов'язаний надавати патрону всіляку моральну і матеріальну підтримку. Клієнти — вільні люди, котрі могли розпоряджатися своїм майном, торгувати на ринку тощо. Однак не мали права набувати нерухомості. На одруження клієнт потребувався дозвіл патрона. У свою чергу пат­рон опікував клієнта, захищав його інтереси, честь і гідність, май­но тощо.

Стосунки між клієнтами, а також між патронами та клієнтами ґрунтувалися на взаємному довір'ї, вірності (fides), закріплювалися звичаями, релігією і законами. У законах XII таблиць (див. Далі) порушення патроном вірності вважалося релігійним злочином. Зокрема, у таблиці VIII наголошувалося: "Буде відданий підзем­ним богам" (тобто проклятий) той патрон, який (навмисне) за­вдасть шкоду клієнтові.

Іншу велику групу вільного, але нерівноправного, другорядного населення становили плебеї (лат. Plebs— простий народ, просто­людини). Це населення Риму, яке складалося з жителів сусідніх, підкорених і приєднаних до Риму латинських общин. Вони були близькими до римлян за мовою, релігією, звичаями, способом життя (на відміну від клієнтів, котрі вважалися "віддаленими" чу­жинцями, здалеку). Вони стояли поза сімейною і родовою орга­нізацією римської общини патриціїв, не брали участі у зборах об­щини, не мали жодних політичних прав. Плебеї не мали доступу до общинної землі, проте володіли невеликими ділянками навколо Риму на праві власності. Вони повинні були сплачувати податки, виконувати різні громадські функції, служили в римському вій­ську, могли самостійно придбати будь-яке майно, укладати угоди, захищати в суді свої інтереси, тобто мали цивільну (але не по­літичну) громадянську правоздатність (jus commercii). Отож, вони не потребували патронів. Однак їм не дозволялось брати шлюб з патриціями, їх не обирали на жодні громадські посади; вони не одержували частки під час поділу державних чи захоплених у сусідів земель. Це викликало обурення серед плебеїв: адже вони нарівні з патриціями виконували суспільні обов'язки, платили по­датки, служили в римському війську, захищали вітчизну. Через усю давню історію Риму простежується невпинна боротьба пле­беїв і патриціїв. Будь-якою ціною плебеї намагаються зрівнятися в усіх своїх правах з патриціями, які завзято оберігають свою знатність, привілейованість, замкненість

 

« Содержание


 ...  96  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я