Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Ефективність системи оподаткування шляхом пошуку найбільш надійних, стабільних й об'єктивних джерел сплати податків, що не порушують господарські процеси як на мікро-, так і на макрорівнях.. З цього погляду податок на нерухомість є більш прогнозованим і стабільним, чим і відрізняється від інших видів оподатковування (пдв, податок на прибуток підприємства, податок на доходи фізичних осіб). Світова практика оподатковування свідчить про те, що нерухомість є одним з унікальних об'єктів, здатних забезпечити стабільний і прогнозований дохід. Для цього нерухомість має всі необхідні характеристики: візуальний контроль, сталість місця розташування, тривалість існування, обов'язковість державної реєстрації.

Щорічно надавані проекти податку на нерухомість свідчать про необхідність його введення на даному етапі розвитку держави. Однак зовнішня простота вирахування податку на нерухомість пов'язана з великими складностями при його введенні. Насамперед необхідно визначити основні функції, які можуть і повинні бути досягнуті в процесі оподатковування нерухомості:

-                     Забезпечення стабільності поповнення бюджетів місцевих рівнів;

-                     Оптимізація рівня споживання нерухомості й формування ефективного власника житла;

-                     Підрив стимулів до спекулятивного обороту нерухомості;

-                     Підвищення ролі майнового оподатковування в реалізації фіскальної політики;

-                     Створення передумов стабільного, ефективного й довгострокового володіння нерухомістю для

Господарських цілей та ін [1, с.243].

Необхідно також визначити основні елементи податку на нерухомість.

Податок на нерухомість, виходячи з його назви, припускає, що в якості об' єкта оподатковування виступає складний по складу земельно-майновий комплекс (єдиний об'єкт нерухомості). При відсутності будівель (поліпшень) на земельній ділянці податок на нерухомість автоматично переносить свій акцент на земельну ділянку, по суті стаючи податком на землю [2, с.176].

Нерозривність існування побудови й земельної ділянки вказує на необхідність єдиного підходу при їхньому оподаткуванні. Застосування в оподаткуванні єдиної методології, що заснована на принципі нерозривного існування земельної ділянки й будівлі, що утворять спільно єдиний об' єкт нерухомості, є умовою встановлення податку на нерухомість.

При розгляді об' єкта нерухомості, що представляє собою земельно-майновий комплекс, земельну ділянку варто вважати першорядним стосовно побудови. Будівля значно більше піддана руйнуванню й ліквідації, чим земля. Тому переважна роль в оподаткуванні нерухомості приділяється землі, а другорядна роль, як перетворення земельної ділянки - будівлі.

У підсумку складовими частинами об' єкта податку на нерухомість є:

-                     Земельні ділянки.

-                     Постійні будівлі. Постійною будівлею є об' єкт нерухомості, побудований з метою довгострокового існування й (або) використання. Це житлові індивідуальні будинки, садові будиночки, цегельні гаражі й т.п. Визначальною ознакою постійної будови є неможливість переміщення об' єкта з земельної ділянки без нерозмірного збитку для цілісності й цілям функціонування.

-                     Спорудження. Це можуть бути спорудження по очищенню стічних вод, колекторні установки, інші механізми, нерозривно пов'язані із земельною ділянкою.

 

« Содержание


 ...  225  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я