На думку Дж.Кейнса, саме зміни інвестиційного попиту є ключовим чинником виникнення циклічних економічних коливань [10]. Він наголошував, що рішення стосовно інвестицій приймаються в залежності від очікуваної прибутковості, тобто психологічного фактора, однак ці очікування є нестійкими і залежать від суб' єктивних оцінок підприємців щодо перспектив власного майбутнього, за Дж.Кейнсом, так званого "тваринного відчуття". Отже, інвестиціям притаманна нестійкість, що і дало Дж.Кейнсу підстави вважати їх основним чинником коливань розвитку економіки.
Інвестиції можуть породжувати цикли не тільки через динаміку інвестицій в запаси, а і внаслідок дії мультиплікатора-акселератора, механізм якої полягає в тому, що коливання інвестицій зумовлюються не змінами обсягу випуску, а саме безпосередньо його коливаннями. Висунута Дж.Кейнсом теорія мультиплікатора-акселератора як чинника виникнення бізнес-циклів отримала подальший розвиток в роботах неокейнсіанських теоретиків циклічної теорії розвитку - П.Самуельсона [10] та Дж.Хікса [12], а також американського економіста Е. Хансена [13] і зберігає свою актуальність і на сьогодні. За Е.Хансеном, імпульсами, що запускають у дію механізм мультиплікатора є автономні інвестиції, що не залежать від поточної економічної кон' юнктури. Водночас, на відміну від Дж.Кейнса, головним ендогенним чинником, який породжує автономні інвестиції, вченим визнається не психологічний фактор, а науково-технічний прогрес. Також він припускає можливість існування ще інших імпульсів, що можуть генерувати автономні інвестиції, а саме демографічні зрушення, відкриття нових родовищ корисних копалин тощо.
Окрім розглянутих вище чинників, які призводять до збурень внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, джерелом породження коливань загальноекономічної динаміки окремих країн є також зміни попиту зовнішнього світу, що відбивається на обсягах національного експорту. Оскільки експорт є однією із компонент сукупного попиту (попит на вітчизняні товари та послуги за кордоном), то він, як і інші компоненти, впливає на розмір ва
лового внутрішнього продукту. Чим більшою є залежність розвитку країни від обсягів експорту, тим чутливішою буде і реакція на імпульси зовнішнього попиту. Отже стрімке збільшення (або зменшення) попиту "решти світу" симетрично відбиватиметься на темпах зростання національної економіки.
На наш погляд, можна виокремити три основні джерела виникнення шоків з боку зовнішнього попиту: по-перше, коливання (під впливом різноманітних чинників) розвитку світового господарства, по-друге, зміна конкурентоспроможності національної продукції на зовнішньому ринку, що може бути викликана появою на ринку нових країн-експортерів, які спроможні запропонувати якіснішу, або дешевшу продукцію та, по-третє, налагодження виробництва аналогічної продукції в країнах, які раніше були основними експортерами певного виду товарів. Різке падіння зовнішнього попиту відбувається за умов розгортання глобальної економічної кризи, яскравим прикладом якої є як сучасний стан світової зовнішньої торгівлі, так і, зокрема, української зовнішньоторговельної діяльності.
Шоки пропозиції безпосередньо пов'язані із виробництвом товарів і послуг, які можуть приймати різноманітні форми.
Найпоширенішими видами шоків пропозиції є: цінові шоки на основні елементи витрат, включаючи витрати на оплату праці; надмірне виробництво (кризи перевиробництва); технологічні шоки, стихійні лиха, що призводять до втрати частки ресурсів економіки та можливої часткової втрати виробничого потенціалу; зміни в законодавстві, адміністративні шоки тощо.
Цінові шоки на основні елементи витрат можуть бути викликані як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, але найбільший вплив за умов поширення глобалізації світової економіки справляють останні. Класичним прикладом шоків пропозиції є значна амплітуда коливання світових цін на нафту, започатку-вання якої припадає на початок 70-х років ХХ ст. і зберігається дотепер.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 13