У зв' язку з тим, що основні теорії макроекономічних флуктуацій спираються на концепцію сукупного попиту та сукупної пропозиції, найбільш поширеним підходом щодо класифікації шоків є їх розподіл за складовими економічної системи на шоки з боку попиту (demand shocks) та шоки з боку пропозиції (supply shocks).
Слід зазначити, що саме навколо питання: який тип шоків (чи з боку попиту чи пропозиції) є основним чинником виникнення циклічних економічних коливань, уже тривалий час точиться дискусія між різними економічними школами. Дотепер науковці не дійшли єдиної думки і дотримуються різних точок зору.
Зараз найбільшого значення для макроекономічного аналізу в його сучасній інтерпретації набули концепції щодо пріоритетності впливу шоків на розвиток економіки двох споріднених економічних шкіл - нової класичної економіки та школи "реального ділового циклу", які сформувалися на початку 90-х років ХХ сторіччя. Обидві школи ґрунтуються на поясненні циклів з позиції теорії загальної рівноваги, на теорії раціональних очікувань, а також уявленні ринків як цілком рівноважних унаслідок досконалої гнучкості цін.
Загалом шоки як джерело кон' юнктурних змін складно віднести тільки до сфери попиту чи пропозиції. Значна кількість їх видів впливає як на попит, так і на пропозицію на різних ринках. Так, зміни в рівні доходів населення зумовлюють як зрушення попиту домашніх господарств на ринку товарів та послуг, так і зрушення пропозиції робочої сили на ринку праці. Аналогічно технологічні шоки впливають як на зміну пропозиції товарів внаслідок підвищення ефективності виробництва, так і на зміну попиту на товарному ринку через ефект багатства. Комплексна дія окремих факторів на обидві складові економічної системи обумовила потребу їх одночасного включення до складу джерел виникнення шоків як з боку попиту так і пропозиції.
Шоки з боку попиту виникають унаслідок різкої зміни пропозиції грошей, що веде до зміни їх вартості (відсоткових ставок) чи швидкості їх обігу, що ланцюгово відбивається на динаміці інвестицій та виробництві товарів тривалого користування, зростання урядових видатків, а також на коливання попиту домашніх господарств і фірм.
З огляду на джерело виникнення шокових імпульсів попиту за складовими інституційної структури економіки їх можна розподілити на чотири складові: шоки, що зумовлюються зміною попиту домашніх господарств, фірм, держави та зовнішнього світу.
Зміна споживчого попиту домашніх господарств є функцією від їх доходів (як реальних, так і очікуваних), які зумовлюються рівнем заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат, а також обсягами кредитування населення. Іншим важливими фактором, який впливає на коливання споживчого попиту домашніх господарств, є рівень оподаткування споживачів (через зміну ставок податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість, яка впливає на цінові параметри товарів народного споживання). Шокові зміни одного чи декількох із зазначених показників призводять до збурень в динаміці споживчого попиту.
Вагомим джерелом виникнення коливань попиту населення також є психологічний фактор, проявом якого є зміна очікувань населення щодо обсягу їх майбутніх доходів, а також розвитку інфляційних процесів. За умов нестабільної ситуації в країні цей чинник може суттєво впливати на попит, породжуючи бум чи спад споживання.
Отже, збурення в динаміці одного або частіше комплексу зазначених чинників можна розглядати як шоки, що викликають коливання динаміки сукупного попиту і відбиваються на траєкторії загальноекономічної динаміки.
Іншим джерелом виникнення коливань сукупного попиту є зрушення в інвестиційному попиті, головним суб'єктом якого виступають фірми.
Шокові сплески в динаміці інвестицій породжують зміни таких складових умов господарювання, як очікувана норма чистого прибутку; реальна ставка відсотка, що відіграє вирішальну роль при прийнятті рішень інвесторів щодо альтернативних можливостей вкладення капіталу; рівень оподаткування; зміни в технології виробництва, проявом чого є рівень витрат основних факторів у процесі виробництва; доступність кредитних ресурсів; наявний основний капітал, економічні очікування; динаміка сукупного доходу.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 13