Крім того, учасниками цього етапу можуть бути органи місцевої адміністрації, органи державної екологічної експертизи, генпроектна організація.
Приблизний склад обґрунтування фінансування (інвестицій, кредиту, гранда) майже співпадає з повною схемою структури проекту і має таку свою структуру:
1. Резюме проекту.
2. Загальна характеристика галузі (області) і підприємства (організації).
3. Вихідні дані й умови, у тому числі:
3.1. Мета і задачі проекту.
3.2. Характеристика об’єктів і споруд, у тому числі:
3.2.1.Потужність підприємства (організації), номенклатура продукції.
3.2.2. Основні технологічні рішення.
3.2.3. Основні будівельні рішення.
3.2.4. Місце розміщення підприємства.
3.2.5. Забезпечення підприємства ресурсами.
3.3. Оточення проекту.
3.4. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
3.5. Поточний (вихідний) стан проекту.
3.6. Кадри і соціальний розвиток.
4. Аналіз ринку, у тому числі:
4.1. Характеристика ринку продукції проекту.
4.2. Оцінка конкурентоздатності продукції проекту.
4.3. Прогноз розвитку ринку продукції проекту.
4.4. Прогноз попиту на продукцію проекту.
5. Управління проектом, у тому числі:
5.1. Укрупнена структура робіт.
5.2. План проекту.
5.3. Структура управління проектом.
5.4. Команда проекту.
6. Оцінка ефективності проекту, у тому числі:
6.1. Вихідні дані і результати розрахунку.
6.2. Фінансовий план.
6.3. Аналіз ризиків.
7. Додатки.
У разі, якщо для реалізації проекту необхідні додаткові земельні площі, то матеріали обґрунтувань направляються на висновок у відповідний орган виконавчої влади (для оформлення акта вибору земельної ділянки). Затверджені (схвалені) обґрунтування можуть використовуватися замовником для проведення подальших досліджень, а також проведення переговорів з органами виконавчої влади про надання йому субсидій, податкових і інших пільг, тощо.
Цей етап дає оцінку життєздатності варіантів проекту, висновки за матеріалами обґрунтувань і документи для прийняття попереднього інвестиційного рішення.
Попереднє інвестиційне рішення приймається на підставі результатів передпроектних обґрунтувань та попереднього узгодження місця розміщення об’єкта.
Для прийняття рішення про реалізованість проекту проводять оцінку життєздатності і фінансової здійсненності проекту.
Для оцінки життєздатності проекту порівнюють варіанти проекту з погляду їхньої:
— вартості;
— термінів реалізації;
— прибутковості.
У результаті такої оцінки замовник чи фінансист (інвестор, кредитор, грантодавець) повинен бути упевнений, що на продукцію, що є результатом проекту, протягом усього життєвого циклу буде триматися стабільний попит, достатній для призначення такої ціни, що забезпечувала б покриття витрат на експлуатацію й обслуговування об’єктів проекту, виплату заборгованостей і задовільну окупність вкладень.
Це завдання зважується в рамках обґрунтування інвестицій і виконується групою замовника чи незалежною консультаційною фірмою.
Оцінка життєздатності проекту повинна відповісти на наступні питання:
1. Можливість забезпечити необхідну динаміку інвестицій.
2. Здатність проекту генерувати потоки доходів, достатніх для компенсації його інвесторам вкладених ними ресурсів і узятого на себе ризику.
У загальному розумінні оцінка ефективності дає відповідь на запитання:
1. Чи є користь від роботи?
2. Чи задовольняє потреби користувачів?
3. Чи добре працює підприємство (організація)?
4. Як можна оцінити якість?
5. Наскільки ефективно використані енергія і час?
План оцінки — це заходи на здійснення контролю та оцінки ефективності діяльності на даний час.
» следующая страница »
1 ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79 ... 204