|
Таблиця 6.1.1
|
Таким чином, загальні витрати на виробництво 250 одиниць продукції становлять 3000, середні витрати на виготовлення одиниці продукції становлять 12. Але для того, щоб збільшити кількість виготовлення продукції на одну одиницю за таких умов, необхідно зробити додаткові витрати на одиницю продукції у сумі 4. Отже, рішення про збільшення обсягу виробництва продукції має прийматися з розрахунку саме суми у розмірі 16, а не середньої собівартості випуску одиниці продукції. Це і є додатковими або граничними витратами.
Правило прийняття рішення про обсяги випуску продукції:
Обсяг випуску має збільшуватися доти, доки граничні витрати менші або дорівнюють граничним вигодам.
Врахування безповоротних витрат та неявних вигод є важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків.
Безповоротні витрати—це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.
Якщо провадиться оцінка доцільності здійснення проекту, то всі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, адже їх не можна відшкодувати і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту при вирішенні питання про продовження роботи за проектом. На цьому етапі вагомими є лише ті витрати, які треба буде зробити.
Таким чином, цінність проекту, який має завершити розпочатий раніше і незакінчений проект, залежить лише від вартості завершення проекту. Вигодами нового проекту є лише ті вигоди, які з’являться після і понад ті вигоди, які надходять від попередньої незавершеної діяльності.
Прикладом зроблених витрат є витрати на проведення досліджень та розрахунків ефективності проекту. Незважаючи на їх чималий обсяг, вони не повинні враховуватися при визначенні показників проекту.
Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості.
Неявні вигоди — це неодержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив.
Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається.
Наприклад, підприємство має у власності будівлю, яку збирається використати у проекті. Явного грошового потоку не передбачається, але будівля є складовою витрат проекту, її можна продати за 200 тис. грн., і за мінусом податків та інших витрат фірма одержить 120 тис. грн. Це і є неявні вигоди.
Неявні грошові потоки у вигляді внесків до статутного фонду або використання матеріальних і нематеріальних активів називають ще матеріальними та нематеріальними потоками.
До неявних вигод відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки і називаються «соціальним ефектом». Їх врахування є досить складним завданням. Невідчутні вигоди мають враховуватися при оцінці вигод і як зміцнення іміджу фірми («гудвіл»), і як інші види нематеріальних активів.
» следующая страница »
1 ... 49 50 51 52 53 5455 56 57 58 59 ... 204