1. Загальнозастосовні методики.
У даних методиках для визначення вартісних показників використовують ринкові ціни. Неявним припущенням є те, що ці ціни відображають економічний дефіцит і з огляду на це є цінами економічної ефективності. Якщо в ринкових цінах є викривлення, треба вводити відповідні поправки.
Охарактеризуємо кожну з методик.
1. Оцінка змін продуктивності.
Для оцінки впливу проекту на довкілля належить визначити екологічні наслідки проекту. Наслідки для навколишнього середовища або підтримання відновлюваних ресурсів відображаються у змінах продуктивності порушених систем, і ці зміни, в свою чергу, використовуються для присвоєння величин. Багато прийомів оцінки засновано на фактичних ринкових цінах при визначенні кінцевих величин. Порушеними можуть бути як природні, так і антропогенні системи. До природних систем відносять:
— сільське господарство;
— лісництво;
— рибальство.
Наслідками для антропогенних систем є впливи у промисловому та побутовому секторах на:
— будівлі;
— матеріали;
— виробництва.
Стан навколишнього середовища і природних ресурсів розглядаються як чинники виробництва. Зміни цих чинників спричиняються до змін продуктивності і/або виробничих витрат, що можуть впливати на зміни цін та обсягів виробництва, які можна спостерігати і вимірювати. Саме подвійний характер цих методик робить їх привабливими: фізичні зміни загального обсягу виробництва легко помітити й виміряти, а використання ринкових цін дає змогу уникнути складних проблем оцінки, пов’язаних з позаринковими екологічними впливами.
Можливі дві ситуації:
1. Якщо збільшення (або зменшення) виробництва продукції є недостатнім порівняно з загальним обсягом даної продукції на ринку, а зміна чинників виробництва також незначна щодо обсягу ринку цих чинників, то можна припустити, що ціни на продукцію та чинники виробництва залишаться постійними.
Таке припущення є найпростішим, бо воно не вимагає припущень щодо напряму й величини зміни цін. Це базове припущення для малого проекту. Для деяких проектів такий підхід часткової рівноваги є реалістичним припущенням і неявно використовується в більшості методик.
2. Зміна обсягу випуску певного товару може позначитись як на його ціні, так і на чинниках виробництва. У такому разі потрібна інформація про форму кривих попиту та пропозиції, а відтак — відповідне коригування.
Пропонуються три набори прийомів, у кожному з котрих використовуються ринкові ціни для оцінки зміни виробництва певних товарів та послуг:
— перший набір має справу із зміною продуктивності й вартості продукції;
— другий — з втратою доходу;
— третій — з альтернативною вартістю різних дій.
Оцінка змін продуктивності є прямим продовженням традиційного аналізу вигід та витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюються з використанням ринкових цін вхідних і вихідних позицій (або, за наявності викривлень, правильно скоригованих ринкових цін). Одержані грошові величини, у свою чергу, вводять до фінансового аналізу проекту. Цей підхід безпосередньо заснований на неокласичній економіці добробуту та її визначенні загального добробуту. Вигоди й витрати від виконуваної дії приймаються до уваги незалежно від того, де вони відбуваються, у проекті чи поза ним.
Для використання цього прийому необхідно:
— ідентифікувати вплив проекту на продуктивність як у самому проекті, так і поза ним. Наслідки в самому проекті звичайно є бажаними результатами проекту і включаються до будь-якого аналізу проекту. Наслідки поза проектом, як позитивні, так і негативні, тривалий час вважалися зовнішніми екологічними і/або економічними чинниками, і часто ігнорувалися;
» следующая страница »
1 ... 175 176 177 178 179 180181 182 183 184 185 ... 204