У сучасних умовах торги застосовуються, насамперед, у відношенні державних закупівель як засіб боротьби з корупцією і зловживаннями, вони впливають на розвиток таких прямо чи побічно одержавлених секторів економіки, як оборонна промисловість, енергетика, транспорт, зв’язок, охорона навколишнього середовища та ін.
Державні закупівлі становлять значну частину ВВП в усіх країнах з ринковою економікою. Так, у країнах Європейського Союзу на державні закупівлі , в середньому, припадає понад 15% ВВП. Самі лише обсяги свідчать про потужний потенціал для державних заощаджень на користь країни (платників податків), не кажучи вже про такий же потенціал з погляду зменшення збитків і надлишкових втрат.
Державна закупівля фінансується за рахунок державних коштів і завжди є компонентом програм, що охоплює інвестиції або поточні потреби.
При цьому державні закупівлі в загальному вигляді можна розділити на дві категорії:
- закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб державних підприємств і установ, що фінансуються за рахунок бюджетів різних рівнів;
- закупівлі в рамках реалізації проектів, фінансованих за рахунок державних коштів (у цьому випадку закупівлі здійснює не державне відомство, а організація (компанія), що одержала на визначених умовах державні засоби для реалізації проекту).
Тендери (торги) відіграють стратегічно важливу роль у:
- модернізації інфраструктури, як наприклад, телезв’язку, енергосистем, автошляхів та аеропортів;
- створенні нових інформаційних технологій;
- розвитку охорони здоров’я, будівництва та удосконалення роботи лікарень;
- будівництві та обладнанні шкіл, університетів та інших навчальних закладів.
Іншою важливою сферою застосування торгів сьогодні стають закупівлі, здійснювані в рамках проектів, які фінансуються міжнародними фінансовими інститутами і міжнародними організаціями — МБРР, ЄБРР, регіональними банками розвитку. Нарешті, торги використовуються як інструмент підвищення ефективності використання коштів банками, що надають свої ресурси на умовах проектного фінансування.
Порядок і процедури проведення торгів в окремих країнах мають свою національну специфіку, але разом з тим з кожним роком спостерігається усе більше нівелювання національних норм і правил у цій галузі. Усі вони так чи інакше орієнтуються на норми, розроблювальні міжнародними організаціями: Всесвітньою торговою організацією (ВТО), ЮНІДО, Міжнародним банком реконструкції і розвитку (МБРР), Європейською економічною комісією ООН та ін.
Аналіз розвитку міжнародних і національних норм і правил показує прагнення державних структур забезпечити максимальну стандартизацію документації по торгах, оптимізувати процедури за термінами і витратами для учасників торгів (замовника, оферентів), послідовно реалізувати принципи прозорості і рівних прав для учасників (оферентів), а головне — забезпечити дійсну конкуренцію і максимальну ефективність використання коштів.
Що стосується приватних структур, які беруть участь у проектах (банків, промислових компаній, генеральних підрядчиків і генеральних постачальників та ін.), то вони можуть орієнтуватися (і нерідко дійсно орієнтуються) на правила і норми міжнародних організацій і державних органів, що розміщують держзамовлення, адаптуючи їх до своїх умов.
Основними перевагами проведення закупівель на конкурсних засадах є наступне:
• Економічний ефект
Ефективні торги передбачають закупівлю товарів, робіт і послуг кращої якості за нижчою ціною. Досвід країн ЄС показує, що завдяки цьому можна досягти економії витрат до 10—15%.
• Досконаліша виробнича конкуренція
Конкуренція при тендерах, організованих державними замовниками, сприяє поставкам конкурентоздатних товарів і послуг. Вона дає поштовх інноваціям у виробництві та сприяє інвестиціям і росту обсягів випуску продукції.
» следующая страница »
1 ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61 ... 131