Після цього визначаються орієнтовні терміни проплати окремих видів витрат (коли необхідно оплатити устаткування, ремонтні роботи, у який час одержати дозвіл і т.п. ).
По кожному рядку кошторису, що містить згруповані види витрат, визначаються терміни списання коштів. Таким чином, у бюджеті руху грошових коштів знайдуть своє відображення тільки ті позиції, що має оплачувати суб’єкт підприємницької діяльності і структурний підрозділ (табл. 4.2).
Як правило, ПКВ не коректується, оскільки кошторис і графік цих витрат окремо затверджуються керівниками компанії. Для консолідації і правильності обліку тих чи інших статей у плані капітальні витрати найкраще подати у форматі, аналогічному тому, як ці стартові (інвестиційні) витрати будуть представлені в бюджеті руху грошових коштів і в розрахунковому балансі. У зв’язку з цим їх доцільно згрупувати в три основні категорії:
• Обладнання;
• Будівництво і ремонт;
• Інші (дозвільні документи та нематеріальні активи)
Усередині цих категорій може бути зроблена більш детальна розбивка,
виходячи зі специфіки бізнесу.
Кредитний план. У первісному варіанті кредитний план може складатися після розробки плану капітальних (первісних) витрат. При цьому визначаються розмір кредиту, ймовірна процентна ставка за кредит (з урахуванням стану фінансового ринку в країні), умови повернення або погашення (з якого місяця, якими частинами і т.п. ). Остаточний варіант кредитного плану складається після розробки бюджету руху коштів, коли буде відома вся потреба в зовнішньому фінансуванні не тільки для фінансування капітальних (первісних) витрат, але і на поповнення оборотних коштів. У табл. 4.3 наведено формат кредитного плану.
|
Таблиця 4.3. Формат кредитного плану на 2003 р.
|
4.3. Особливості процесу бюджетування
Бюджетування на нульовій основі
Система бюджетування на нульовій основі одержала поширення в корпоративному управлінні проектами і програмами. Базується на принципі “розподіл ресурсів на нульовій основі”, що поширився в американській практиці ще на початку 60-х років, система бюджетування на нульовій основі дозволяє періодично (як правило, один раз на рік) переоцінювати здійснювані заходи і програми (будівництва, НДДКР і т.п. ) у порівнянні із запропонованими проектами виходячи з економічних фінансових критеріїв порівняння майбутніх витрат і очікуваних результатів.
Логіка застосування бюджетування на нульовій основі полягає в тому, щоб у випадку підвищеної невизначеності і господарської нестабільності можна було б вчасно приймати рішення про реструктуризацію бізнесу, виходячи з максимально обґрунтованих фінансових розрахунків і прогнозів, не продовжувати фінансування тих проектів і програм, ефективність майбутніх результатів яких викликає сумніви. Система бюджетування на нульовій основі дозволяє вже через рік (не чекаючи завершення “п’ятирічки” ударними темпами) з’ясувати наскільки змінилася господарська обстановка, які нові завдання стоять перед інвестиційним проектом і які нові критерії чи фактори впливу необхідно взяти до уваги при розробці і прийнятті управлінських рішень. І якщо це диктується об’єктивними обставинами, то після завершення першого року внести зміни до проекту, у технологічне устаткування, у конструкцію продукції, яка буде випускатися, і т.п..
» следующая страница »
1 ... 44 45 46 47 48 4950 51 52 53 54 ... 131