Проектне фінансування

Визначити бажану прибутковість не просто, оскільки на відміну від позикового капіталу вона не представлена на ринку в явному вигляді.

На практиці існують такі способи визначення бажаної доходності для акціонерів:

1.                         Модель  САРМ.

2. Модель прогнозованого потоку дивідендів.

3.Модель прибутку на акцію.

Цінова модель капітальних активів (CAPM: Capital Assets Price Model) показує залежність між вартістю власного капіталу( k), безризиковою доходністю та премією за ризик:

= ^krf + ^(km ^{- k}rf ⁾ 'Р^{,                                                                                            (8}.⁷⁾

де k_rf — безризикова ставка відсотка; k_m — середня прибутковість цінних паперів в цілому на ринку; в — міра систематичного ризику.

Використання цієї моделі найбільш поширене в умовах стабільної ринкової економіки при наявності достатньої кількості даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Крім того, застосування цієї моделі (8.7) для оцінки вартості власного капіталу рівнозначне допущенню, що ринок є ефективним та не дуже відхиляється від рівноважного стану. Введення в модель коефіцієнта Ь дозволяє відкоригувати середній рівень премії за ризик таким чином, щоб вона відображала рівень відносної ризикованості конкретної акції. Якщо в= 0, то це свідчить про абсолютну безризиковість активів підприємства, що в реальному житті майже немож­ливо. Якщо в> 1, то відносний ризик цінного паперу перевищує се- редньоринковий, а якщо менше 1, то відносний рівень ризику нижче середнього рівня. При використанні бета-коефіцієнта потрібно врахо­вувати методику, згідно з якою він розраховувався ( тобто, насамперед, слід чітко визначити період, за який він розраховується).

Модель прогнозованого потоку дивідендів передбачає розрахунок вартості власного капіталу на основі річних дивідендів. При цьому робиться припущення, що темпи зростання дивідендів у майбутньому будуть постійною величиною:

, А

^к’ = У + ^,                                                                                   (8.8)

^іо

де D₁ — дивіденди за перший період; Р₀ — поточна ціна однієї акції;

g—темп росту дивідендів.

Найбільш вразливим компонентом формули 8.8 є прогноз темпів росту дивідендів. Для його складання використовують інформацію про політику виплати дивідендів за минулі періоди та перспективи її зміни в майбутньому, про доходність інвестиційних проектів.

Модель прибутку на акцію. Основу даної моделі складає показник прибутку з розрахунку на одну акцію, а не величина дивідендів. Такий підхід, на думку багатьох інвесторів, дає змогу судити про реальний доход, який одержують акціонери, незалежно від того, чи отримують вони дивіденди, чи реінвестують їх у вигляді нерозподіленого прибутку, тим самим збільшуючи капітал. Вартість власного капіталу в даному випадку визначається за формулою:

, П

К = р,                                                                                        (8.9)

де П — маса прибутку з розрахунку на одну акцію; Р — ринкова ціна однієї акції.

Вартість капіталу, який одержують за рахунок привілейованих акцій, визначається відношенням величини щорічного дивіденду на акцію(Д) до ринкової ціни однієї акції(Р):

(8.10)

Більшість інвесторів належать до консервативного типу, тобто з підвищенням ризику вони вимагають певного за це відшкодування. Це означає, що вони вимагають збільшення ставки доходності на, так звану, премію за ризик. Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку премія за ризик індивідуальна і визначається на підставі домовленості між потен­ційним інвестором та підприємством. У такому разі вартість капіталу, вкладеного в підприємство, визначається з урахуванням цієї премії:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 97 98 99 100 101 102103 104 105 106 107  ... 131