Проектне фінансування

і=і

де 0)_s — частка капіталу ( інвестиційних ресурсів), одержаних з г-го джерела; к.—необхідна доходність (норма прибутку) капіталу, одержаному з г-го джерела.

Економічна сутність показника WACC полягає в тому, що підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності за якими не нижчий поточного значення WACC. Саме з цим показником порівнюється IRR, розрахована для конкретного проекту. Між середньозваженою вартістю капіталу та внутрішньою нормою рентабельності проекту існує такий взаємозв’язок:

Якщо IRR > WACC, то проект можна рекомендувати до реалізації;

IRR < WACC, то проект слід відхилити;

IRR = WACC, проект не принесе ні прибутків, ні збитків.

Визначивши, що вартість інвестиційних ресурсів формується як інтегральний показник із вартостей різних елементів капіталу, розглянемо формування цих вартостей.

Моделі оцінки вартості позикового капіталу

Основними елементами позикового капіталу є кредити банку та емісія облігацій підприємства. Вартість позикового капіталу у вигляді кредитів банківських установ повинна розглядатися з урахуванням податку на

прибуток. Згідно з нормативними документами відсотки за користування кредитами банку збільшують валові витрати підприємства, тому вартість одиниці такого джерела засобів (к?) менша, ніж сплачуваний банку відсоток:

k“ = і(1 - T),

де і—ставка відсотка за кредитом; Т — ставка податку на прибуток.

Єдиним застереженням щодо формули 5.2 є те, що якщо підприємство не отримує прибутку або планує отримувати прибуток в майбутньому, то її не потрібно враховувати.

При визначенні вартості капіталу, одержаного від емісій облігацій, необхідно враховувати такі особливості. По-перше, не кожне підприємство може випустити облігації та розмістити її на відкритому ринку цінних паперів, не турбуючись, що облігації не будуть реалізовані. По-друге, вартість цього джерела має стохастичний характер в порівнянні з вартістю банківського кредиту. По-третє, оскільки розміщення облігаційного займу, як правило, здійснюється із залученням спеціалізованих посередників, то вартість цього джерела залежить від додаткового параметра, який необхідно враховувати, — затрати на розміщення.

У момент випуску облігації, зазвичай, продаються за номінальною вартістю. Номінальна вартість — це ціна, котру заплатить підприємство- емітент держателю облігації в день її погашення. У такому випадку вартість позикового капіталу дорівнює номінальній відсотковій ставці облігації.

Дуже часто (внаслідок інфляції, зміні відсоткових ставок на ринку цінних паперів чи з якихось інших причин) облігації продаються за ціною, яка не співпадає з номінальною. У той же час доход за такими акціями сплачується, виходячи із номінальної вартості, а це означає, що реальна доходність облігації вища. Реальна вартість облігації( ¥_ь) визначається за формулою:

INT N ------ +

(8.5)

де INT — щорічна відсоткова виплата за облігацією; N — номінальна вартість облігації; k_d—відсоткова ставка за облігацією; n—кількість років до погашення облігації.

Із формули 8.5 можна визначити доходність по облігації (відсоткова ставка):

INT + (N - V_b): n ^d~ (Vb + N) : 2

Розрахований таким чином рівень доходності і представлятиме собою вартість позикового капіталу.

Моделі визначення вартості власного капіталу

Визначення вартості власного капіталу є одним із досить складних моментів в аналізі інвестиційних проектів. З позиції розрахунку вартості власного капіталу доцільно виділяти такі його джерела: нерозподілений прибуток, привілейовані та звичайні акції підприємства.

Використання прибутку підприємства з метою здійснення інвести­ційної діяльності не вимагає ніяких додаткових затрат. На перший погляд, прибуток — найдешевше джерело фінансування. Проте не слід забувати, що прибуток являє собою обмежений ресурс, а будь-який обмежений ресурс має свою вартість. Виходячи з того, що прибуток може бути реінвестований всередині підприємства, а також використаний на інвестування інших суб’єктів господарювання, вартість власного капіталу визначатиметься альтернативною вартістю використання прибутку. Інакше кажучи, якщо наринкукапіталуу акціонерів підприємства (компанії) є можливість інвестувати дивіденди в проекти з прийнятним рівнем ризи­ку, які забезпечують необхідний рівень доходності, то вартість власного капіталу у вигляді реінвестованого прибутку визначається величиною очікуваного прибутку власників звичайних акцій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 96 97 98 99 100 101102 103 104 105 106  ... 131