Політична економія

Із поняттям ринку праці тісно пов’язані такі поняття, як зайнятість та безробіття.

Під повною зайнятістю розуміють стан на ринку праці, коли обсяг попиту на працю збігається з обсягом пропозиції ресурсу праця. Коли ж пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, з’являється надлишок робочої сили, або безробіття. Це, як правило, настає тоді, коли фактична ставка заробітної плати перевищує рівновагову (див. мал. 9.3).

Якщо ставка заробітної плати W₁ перевищує рівноважну W₀

> W₀), то величина попиту L_d менша за величину пропо­зиції L_s. Різниця між ними L_s — L_d = а Ь і є надлишком робочої сили.

Мал.9.3. Ринок праці

Існує американська, японська та шведська моделі ринку праці. Американська передбачає географічний і професіональний рух робочої сили, тобто заповнення робочих місць шляхом руху праці між фірмами, регіонами і навіть країнами. Японська—орієнтуєть­ся на внутріфірмове переміщення робочої сили із застосуванням умов довічного найму людини однією фірмою. Шведська — є змішаною, яка поєднує елементи як американської, так і японсь­кої моделей. У більшості країн існує саме така модель ринку ро­бочої сили.

Конкретними організаційно-правовими інструментами купівлі-продажу робочої сили виступають контракти, колек­тивні договори, тарифні угоди тощо.

9.6.  Ринок нерухомості та його особливості

Нерухомість — це все те, що не може бути переміщене з од­ного місця в інше. До неї можна віднести будівлі та споруди (у тому числі квартири, житлові будинки, дачі, гаражі тощо), при­родні ресурси (ліси, озера, річки, надра, земля). Головною не­рухомістю (природним ресурсом) є земля. В економічній теорії під ресурсом “земля” розуміють усю сукупність природних ре­сурсів, які пов’язані з землею і землею породжуються.

Найважливішою особливістю нерухомості, у тому числі при­родних ресурсів (землі), є їхня обмеженість, або рідкісність та невідтворюваність. Це означає, що в даний момент уданому місці є лише певна кількість даного ресурсу (квартир, будинків, зе­мельних ділянок тощо) і з однієї земельної ділянки площею в 10 га не можна одержати через рік/два ділянку площею в 20—30— 100 га; з однієї квартири не можна мати 2—3—4 таких самих квар­тир і т.д.

В умовах ринкових відносин нерухомість стає товаром (в Ук­раїні в даний час широкого розвитку набув ринок житла, гаражів, дач; ринок землі, хоча й перебуває в зародковому стані, але набу­ває дедалі більших розмахів). Особливістю такого ринку є те, що в певний період часу в певному місці для продажу може пропону­ватись лише певна (не більше і не менше) кількість даного товару (однакової споживної вартості). Тобто обсяг пропозиції такого товару не залежить від ціни даного товару, як це буває на ринках інших товарів. Крива пропозиції в ньому є вертикальною пря­мою (див. мал. 9.4).

Мал. 9.4. Ринок нерухомості (землі)

Ціна на нерухомість, у тому числі і на землю, визначається, таким чином, лише попитом. Зменшення попиту від D₀ до D₁ при­вело до зниження ціни від R₀ до Я₁.

110

Звичайно, на ринку може з часом змінюватись і пропозиція: продаватись не одна, а декілька земельних ділянок; не 10, а 100 і більше квартир. Тоді, при незмінному попиті, ціна на такий товар буде знижуватись (див. мал. 9.5).

Ціну на ринку нерухомості часто називають рентою, на рин­ку землі — земельною рентою.

У цілому аналогічно визначенню ціни акції, ціну землі виз­начають як капіталізовану земельну ренту:

ЦЗ = (Рента / Ставка)^100.

Тобто власник землі при її продажу має одержати таку суму, щоб, поклавши її до банку і тим самим перетворивши на гро­шовий капітал, одержавти доход, рівний у сумі ренті.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 220