Політична економія

—     охороняє споживача від диктату виробника.

Саме тому конкуренція є головною рушійною силою рин­ку, найсуттєвішим інструментом його самореалізації.

Найбільш вражаюче позитивний ефект конкуренції вияв­ляється в малому бізнесі. Перебуваючи в умовах особливо жор­сткого суперництва, малі підприємства є головними постачаль­никами науково-технічних відкриттів. Так, у США понад 90% нових технологій створюють малі підприємства та незалежні винахідники. У порівнянні з великими компаніями малі фірми в середньому на долар витрат впроваджують у 17 разів більше нововведень. Завдяки конкуренції у малому бізнесі з’явилася можливість використовувати винайдені свого часу електронну трубку, кондиціонер, копіювальну машину, транзистор, куль­кову ручку, пилосос, тестер, міксер, целофан, інсулін та ба­гато інших корисних і таких звичайних сьогодні речей.

Але, як і будь-яке змагання, конкурентна боротьба може скінчитися поразкою.

Розрізняють внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренції. Внутрішньогалузева — це конкуренція виробників однієї галузі, що виробляють стандартизований (однорідний) продукт. Її результатом стає формування єдиної ринкової вартості, або ціни, товару.

Міжгалузева — це боротьба за найприбутковіші сфери при­кладання капіталу. Її механізм полягає у вільному переливанні (переміщенні) капіталів із менш прибуткових у більш прибут­кові галузі (за вільної конкуренції не існує для цього особли­вих перешкод). Результатом такої конкуренції стає утворення рівноважної (середньої) норми прибутку, тобто на рівний ка- 96

пітал одержують рівний прибуток, незалежно від галузі його прикладання. Завдяки цьому вартість набуває форми ціни ви­робництва, яка дорівнює сумі середніх витрат та середнього прибутку.

8. 5. Конкуренція і монополія

Конкуренція між окремими, відособленими товаровироб­никами, породжує монополію. З метою одержати перемогу в конкурентній боротьбі підприємства об’єднуються, створюю­чи крупніші фірми, яким легше боротися “за місце під сонцем” на ринку. Такі об’єднання називають монополіями.

Монополія — це найбільші капіталістичні підприємства або їхні об’єднання, які зосереджують під своїм контролем вироб­ництво переважної (або істотної) частини певного виду (видів) продукції, що дає їм змогу регулювати виробництво цієї про­дукції, визначати монопольні ціни і одержувати високі прибут­ки. У широкому розумінні монополія — це і сама домовленість, угода між великими підприємствами про поділ ринку, обсягу виробництва і ціни.

Монополії виявляються в досить різноманітних формах. Найпростішими є так звані конвенції, кули, ринги, корнери, які виникають на основі короткострокових угод про єдині умо­ви збуту між групами великих підприємств. Більш розвинути­ми та стійкими формами монополістичних об’єднань є картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати.

Картель — це відносно тривка монополістична угода влас­ників підприємств певної галузі, які зберігають свою комер­ційну, виробничу і фінансову самостійність.

Синдикат — це монополістична угода між власниками підприємств однієї галузі, учасники якої зберігають виробни­чу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест — монополістична угода між власниками підприємств однієї чи кількох галузей господарства, учасники якої позбав­лені як виробничої, так і комерційної самостійності.

Концерн — це монополістичне об’єднання капіталу підприємств різних галузей за допомогою встановлення між ними контролю єдиного фінансового центру, який скуповує їхні акції. Таким чином, концерн — це об’єднання підприємств різних галузей промисловості, торговельних, банківських, транс-

портних, страхових та інших компаній на основі фінансової за­лежності від однієї компанії — холдінг-компанії.

 

« Содержание


 ...  49  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я