ціни вітчизняного товару в нац. валюті
Реальний курс = номінальний курс =
ціна іноземного товару в іноз. валюті
Якщо 1 кг рафінованої української олії коштує 5 грн, а 1 кг російської олії — 50 руб., а номінальний курс: 1 грн = 5 рос. руб., то реальний курс = 5 • 5/50 = 0,5.
Для широкого набору благ реальний обмінний курс розраховується за формулою:
рівень цін у вітчизняній економіці
Реальний курс — номінальний курс =
рівень цін у торговельного партнера
Якщо реальний обмінний курс менший за одиницю, купівля вітчизняних товарів на національному ринку вигідніша за імпорт аналогічних товарів. Якщо реальний обмінний курс більший за одиницю, то імпорт є вигіднішим за купівлю товарів вітчизняних виробників. У цілому можна дійти висновку, що:
• Зі зниженням реального обмінного курсу експорт зростає, а імпорт зменшується, що збільшує чистий експорт, а стан торговельного балансу країни за інших рівних умов поліпшується.
• Зростання реального обмінного курсу супроводжується зростанням імпорту й скороченням експорту, тобто зменшенням чистого експорту, та погіршенням за інших рівних умов торговельного балансу країн.
26. 5. Платіжний баланс і його регулювання
Міжнародні економічні відносини знаходять агреговане відображення в платіжному балансі країни, в якому містяться систематизовані дані про всі економічні операції даної країни з іншими країнами за певний період часу (як правило, за календарний рік).
Платіжний баланс являє собою співвідношення фактичних платежів, одержаних даною країною від іноземних держав та 360
міжнародних економічних організацій, і здійснених нею платежів за кордон.
На відміну від платіжного балансу розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов’язань даної країни щодо іноземних держав і міжнародних економічних організацій на певну дату. Розрахунковий баланс відрізняється від платіжного тим, що до нього входять не лише фактично здійснені надходження і платежі, а й непогашені вимоги й зобов’язання.
Отже, платіжний баланс — це співвідношення платежів, які надходять (надійшли) до країни з-за кордону, і платежів, здійснених даною країною за кордон. Він може бути активним або пасивним (тобто мати додатне або від’ємне сальдо). Позитивне (додатне) сальдо означає, що надходження в країну перевищують її платежі за кордон, негативне (від’ємне) сальдо означає, що надходження в країну менші за її платежі за кордон.
Основними міжнародними економічними операціями, які систематизовані у платіжному балансі, є: рух товарів, послуг, процентів і дивідендів, інвестицій; поставки валюти, рух золота.
Кожна з операцій збільшує зобов’язання з-за кордону заплатити, що записується як кредит (експорт товарів і послуг, приплив капіталів і таке інше), або зовнішні вимоги з оплати, які записуються як дебет (імпорт товарів і послуг, вивіз капіталу).
Основне призначення платіжного балансу в тому, щоб у стислому вигляді показати стан міжнародних економічних відносин країни. Він є індикатором для грошової, валютної, податкової, зовнішньоекономічної й іншої політики уряду.
Платіжні баланси містять три основні частини:
Торговельний баланс — співвідношення експорту та імпорту товарів, за яким платежі фактично здійснені або повинні бути негайно погашені;
Баланс послуг і некомерційних платежів — надходження й платежі щодо транспорту, страхування, поштово-телеграфного та телефонного зв’язку, комісійних операцій, туризму, культурного обміну, некомерційних переказів (заробітна плата, спадщина, стипендії, пенсії і т.д.), утримання торговельних і дипломатичних представництв, процентів й дивідендів від капіталовкладень, платежі за ліцензії, технічну допомогу, гонорари, військові видатки за кордоном та ін.
» следующая страница »
1 ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199 ... 220