У галузях із низькою органічною будовою норма прибутку спочатку значно висока, що спричинить прилив у галузь додаткових капіталів. Як тільки пропозиція перевищить попит, ціна впаде нижче за вартість, прибутки знизяться, норма прибутку впаде. З’явиться необхідність скоротити виробництво.
Міжгалузева конкуренція приводить до вирівнювання галузевих норм прибутку — створення єдиної, середньої норми прибутку, яка є відношенням сукупного прибутку в суспільстві до всього авансованого суспільного капіталу:
Р' = ІР : І(С + V) • 100 %.
Тоді вартість товару перетворюється на ціну виробництва: W = (С + V) + М -► (С + V) + Р.
Тобто, ціною виробництва виступає сума витрат виробництва і середнього прибутку на вкладений капітал.
Ціна виробництва збігається з вартістю в галузях із середньою органічною будовою капіталу. В інших галузях ціна виробництва може відхилятись від вартості.
Таким чином закон вартості перетворюється на закон цін виробництва.
Середня норма прибутку має тенденцію до зниження, оскільки має тенденцію до зростання органічна будова капіталу: С : V. Однак виробники (капіталісти-підприємці) можуть вживати заходи з утримання норми прибутку на високому рівні:
— підвищувати норму додаткової вартості: М : V (насамперед, підвищувати продуктивність праці, а також вдаватися до подовження робочого дня);
— економія витрат на постійному та змінному капіталі — зменшувати витрати на охорону праці, а також не виплачувати повною мірою заробітну плату.
Такі заходи ведуть до загострення відносин між роботодав- цями-капіталістами та працівниками найманої праці. Унаслідок цього з’являться профспілки — об’єднання працівників найманої праці, які добиваються поліпшення умов продажу робочої сили і, насамперед, зростання заробітної плати.
У цілому ж системі вільного підприємництва властиві такі риси, як:
— приватна власність;
— система вільного (ринкового, під впливом лише попиту та пропозиції) ціноутворення;
— конкуренція.
Приватна власність дає змогу розпоряджатися ресурсами на свій розсуд, вільно, без втручання та обмежень зі сторони.
Вільне ціноутворення — автоматично (через ціни) вирішувати питання: “Що”, “Як” і “Хто”?
Зростання ціни через перевищення попиту над пропозицією спонукає виробників виробляти більше даного товару якщо його не вистачає. Зниження ціни внаслідок скорочення попиту змушує виробників скоротити обсяг виробництва товару, якщо його спочатку виробляється багато.
Вільне ціноутворення примушує зменшувати витрати капіталу, щоб одержати вищу норму прибутку. Вільне ціноутворення встановлює той факт, що споживачем продукту в цій системі є особа, яка має його придбати, тобто має купівельну здатність — гроші.
Конкуренція між продавцями змушує їх знижувати витрати, а завдяки цьому й знижувати ціни, без чого їм неможли-
во реалізувати свої товари і послуги, а отже, одержувати прибутки.
Конкуренція між споживачами може також принести продавцям більше прибутку, бо вона, як правило, веде до зростання ціни (продаж на біржі, аукціоні тощо).
Спільне бажання отримати максимальний прибуток є основним економічним стимулом ринкової системи вільної конкуренції. Це бажання інколи називають економічним егоїзмом. Прибуток як наслідок вільної конкуренції:
— спонукає продавати не лише продукти, а й ресурси;
— впливає на розподіл робочої сили між підприємствами різних галузей;
— визначає спосіб використання капіталу;
— змушує підприємців ризикувати своїм капіталом, є стимулом підвищення якості продукції, зниження собівартості продукції.
» следующая страница »
1 ... 138 139 140 141 142 143144 145 146 147 148 ... 220