Політична економія

В економіці з’явились й прогресують елементи ринкового механізму саморегулювання. Свідченням цього є, наприклад, зниження дефіциту на ринках більшості товарів і послуг. Най­більшою заслугою в цьому є дія таких ринкових інструментів, як попит, пропозиція та ціна. Саме завдяки їм ринок достатньою мірою насичений не лише імпортними, а й вітчизняними товара­ми і не лише з кількісного боку, а й з якісного. Ринок поступово змінює облік українського міста. Зокрема на перших поверхах житлових будинків помешкання громадян замінюють на магази­ни, офіси підприємницьких структур тощо, що давно притаман­но країнам із розвинутою ринковою економікою. Тобто, міста поступово набувають сучасного європейського вигляду.

Ці та інші позитивні зрушення підтверджують тезу про по­ступовий розвиток економіки на самодостатній ринковій ос­нові, тобто посиленого впливу ринкового механізму господа­рювання. Однак повніша реалізація можливостей ринкового саморегулювання залежить від утвердження ефективного конкурентного середовища, розвитку малого бізнесу, зміцнен­ня банківської системи та ринку капіталів, посилення інвести­ційної спрямованості приватизаційного процесу, забезпечен­ня надійного державного захисту приватної власності, інтересів ділових партнерів, інвесторів та кредиторів, створення міцних фінансово-промислових груп, подальшої активізації та удос­коналення зовнішньоекономічної діяльності.

Ринкове саморегулювання принесло в економіку поряд із позитивними наслідками й багато недоліків, небажаних для су­спільства явищ. Серед них: економічна криза, інфляція та безро­біття, зубожіння значної частини населення при надмірному зба­гаченні незначної його кількості.

Усунення або пом’якшення соціально-економічних наслідків зазначених вище та інших недоліків, притаманних власне ринковому механізму господарювання, лежить в основі необхідності активного впливу на ринкову економіку державно­го регулюючого механізму. У зв’язку з цим на перший план вису­вається проблема узгоджувальної дії двох відносно самостійних механізмів господарювання — ринкового й державного. На наш погляд, цього можна досягти, насамперед, проведенням еконо­мічної політики держави, спрямованої на:

—           підтримку, захист та розвиток позитивних компонентів ринкового механізму саморегулювання, про що згадува­лось вище;

—           вжиття ефективних заходів щодо зменшення наслідків та прояви негативних рис ринкового механізму, зокрема за­ходів антикризового, антиінфляційного характеру, таких, що стосуються забезпечення повної зайнятості населен­ня, недопущення в розподілі доходів, зокрема, вирішенні проблем бідності;

—           удосконалення та подальше підвищення ефективності впливу на економіку власне державного механізму гос­подарювання.

 

« Содержание


 ...  141  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я