Політична економія

Зміст тарифних договорів (угод) передусім визначається тими законами й законодавчими актами, які схвалює держава. Держа­ва, окрім розробки законів функціонування ринку праці, спря­мовує свою діяльність на забезпечення повної зайнятості, тобто на зменшення безробіття. З цією метою вона:

•               розвиває підприємництво на основі державної власності та регулює підприємництво на основі інших форм влас­ності;

•               розробляє і реалізує програми громадських робіт;

•               здійснює закупівлю товарів і послуг у приватному секторі;

•               через пільгове оподаткування сприяє нагромадженню капіталу у приватному секторі, що веде до створення но­вих робочих місць тощо.

Як зазначено вище, в кожній країні існує система держав­ного пенсійного страхуння, страхування у зв’язку з безробіт­тям, а також виплати через державну систему соціального за­безпечення соціальної допомоги людям, що потрапили в тяж­ке становище через втрату роботи.

У цілому пріоритетними заходами держави в регулюванні зайнятості населення мають бути:

—                   забезпечення ефективної зайнятості;

—                   створення рівних умов для громадян у використанні їх прав на працю;

—                   соціальне партнерство через сумісність інтересів дер­жави, профспілок і підприємств;

—                   міждержавне співробітництво з питань регулювання потоків робочої сили.

З метою вирішення цих завдань розробляються програми суспільних робіт, програми професійної підготовки молоді та програми допомоги безробітним. Держава також сприяє ство­ренню гнучких форм зайнятості.

19.   5. Зайнятість та відтворення робочої сили. Чинники розши­реного відтворення робочої сили

Як відмічалось у першому питанні теми, зайнятість безпо­середньо пов’язана з проблемою відтворення робочої сили. Працююча людина, яка одержує доход у вигляді заробітної пла­ти та інших форм, має можливість забезпечити нормальне відтворення власної робочої сили.

Під відтворенням робочої сили розуміють: виробництво, розподіл, обмін та споживання робочої сили.

Виробництво зводиться до заміщення відпрацьованої ро­бочої сили, підтримки працездатності людини на належному рівні, загальноосвітньої та професійної підготовки людей. Роз­поділ робочої сили означає її розподіл між галузями, підприєм­ствами, цехами всередині підприємства, між регіонами і країна­ми. Останнє досягається завдяки міграції робочої сили: еміграції та імміграції. Обмін робочої сили в економічному розумінні оз­начає обмін її на товарні послуги, які отримує носій робочої сили 248

внаслідок її продажу за певні кошти (заробітну плату). Одночас­но обмін може виступати в формі обміну працівниками різних професій тощо. Застосування робочої сили зводиться до безпосе­реднього процесу праці.

Окрім того, відтворення робочої сили виступає в двох фор­мах: просте відтворення робочої сили та розширене відтворен­ня робочої сили. Виділяють також відтворення некваліфікова- ної та відтворення кваліфікованої робочої сили.

Зайнятість населення та безробіття безпосередньо впли­вають на відтворення робочої сили, а відтворення робочої сили має зворотний вплив на зайнятість та безробіття.

У першому випадку зайнятість сприяє, з одного боку, ви­робництву робочої сили та її застосуванню. Зайнятість забез­печує, як відмічалось вище, одержання доходу (заробітної пла­ти) як джерела простого відтворення робочої сили. У процесі праці людина набуває професійної майстерності, тобто здійснюється відтворення кваліфікованої робочої сили.

 

« Содержание


 ...  130  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я