Політична економія

Такі кількісні характеристики економічного циклу в ук­раїнській економіці за останні 12 років.

Перехід від спаду до економічного зростання значною мірою пояснюється такими чинниками, як активізація інве­стиційної діяльності, позитивні зрушення у бюджетній сфері (перехід до збалансованого бюджету), істотне зростання ек­спортного потенціалу, утвердження ефективного ринково­го середовища, зростання рівня монетаризації економіки (зниження рівня бартеризації), стабільність валютного кур­су гривні та ін.

Відмічають також позитивний вплив на вихід з економіч­ної кризи таких заходів економічної політики держави, як пе­рехід до грошової приватизації, стимулювання малого підприєм­ництва, зниження податкового навантаження, в т. ч. на фонд оплати праці, утворення мережі спеціальних економічних зон та територій, скорочення немонетарних розрахунків та пла­тежів.

У літературі багато пишеться про причини економічної кризи в Україні. Виділяють, зокрема за К. Марксом, порушення най­важливіших макроекономічних пропорцій внаслідок існування суперечностей, властивих суспільному виробництву, засновано­му на приватній власності на засоби виробництва. Звертається увага, зокрема, на відхід від планової до ринкової економіки, внаслідок роздержавлення й приватизації власності. Називають більш конкретні причини:

•   ліквідація централізованої системи економікою за умов, коли за своїм змістом вона ще залишалася державною;

•   розрив економічних зв’язків з країнами СНД в той час, коли Україна не мала власного замкнутого економічного циклу.

У радянський період економіка України на 60 — 80 % була пов’я­зана з економікою колишньої Ради Економічної Взаємодопомо­ги (РЕВ);

•    валютна криза, що призвела до порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною масою внаслідок над­мірної емісії грошей.

Крім того, однією з причин затяжної економічної кризи в Україні була повільність, порівняно з іншими країнами, здійснення переходу до ринкової економіки. В Україні Євро­пейський банк реконструкцій та розвитку навів такі якісні по­казники переходу до ринку, як:

—       приватизація підприємств;

—       управління і структурна перебудова;

—       вивільнення цін;

—       торгівля і валютна система;

—       політика в галузі конкуренції;

—       реформа банківської системи;

—        ринок цінних паперів і небанківські фінансові посе­редники.

Оцінив на задовільно лише торгівлю і валютну систему, а решту — оцінкою 2 (незадовільно). (Дані за 1998 р., максималь­ний бал — 4).

У багатьох країнах СНД темпи економічного зростання значно вищі, ніж в Україні. У Російській федерації зростання ВВП у 2000 р. становило 8 %, у Казахстані 10,5 %, в Азербайджані

— 11,4 %. Процеси економічного зростання в Україні не супро­воджуються відчутними якісними перетвореннями, позитивни­ми структурними змінами, подоланням нагромаджених за останні роки відтворювальних деформацій у соціальній сфері. У багать­ох напрямах зафіксовано поглиблення останніх.

Незважаючи на завершення першого етапу приватизації, частка приватних підприємств у промисловості (без малих підприємств) становила у 1998 р. всього 0,2 %, а з урахуванням малих підприємств — приблизно 0,8 %. В сфері послуг ця част­ка становила лише 0,6 %.

З метою прискорення реформ, успішного подальшого еко­номічного розвитку, необхідні передусім такі заходи:

•    ліквідація державних дотацій, субсидій, податкових пільг для окремих секторів та нерентабельних підприємств. Запро- 238

вадження повної майнової відповідальності та процедури банк­рутства збиткових підприємств;

•    зменшення податкового тягаря, покладеного державою на підприємства і який обмежує їхні можливості до інвестування і розширення виробництва;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 119 120 121 122 123 124125 126 127 128 129  ... 220